Вже 24 вересня у Вашингтоні відбудеться нова зустріч Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна. Лідер Китаю здійснить перший з 2015 року державний візит до США у відповідь на поїздку Трампа до Пекіна у травні. Як повідомляють китайські ЗМІ, очікування від цієї зустрічі невисокі — ймовірно, через те, що Пекін уже отримав ключові поступки від Вашингтона.

Після травневого візиту Трампа до Китаю, американський президент публічно поставив під сумнів готовність США захищати Тайвань військовим шляхом. Пакет озброєнь для Тайваню на 11 млрд доларів, схвалений ще у грудні 2025 року, досі не реалізований, а інший — на 14 млрд доларів, який містить ракети-перехоплювачі PAC-3 до Patriot та NASAMS, блокується Білим домом. Сам Трамп неодноразово заявляв, що зброя для Тайваню — це «козир» у переговорах із Китаєм.

Напередодні візиту Сі до Вашингтона Трамп доручив Пентагону скоротити спільні навчання з Південною Кореєю, посилаючись на свої добрі стосунки з Кім Чен Ином. Крім того, США передислокували авіаносець «Джордж Вашингтон» із Японії до Аравійського моря. У цей же час Володимир Путін вперше відвідав острів Ітуруп, що є предметом територіального спору з Японією.

Дружба з диктаторами та наслідки для союзників

Як зазначає ТСН.ua, у США бракує ресурсів для одночасної війни проти Росії та Китаю. За словами контрадмірала у відставці Марка Монтгомері, ще 15 років тому моделювання такої війни показало невтішні результати, а відтоді ситуація лише погіршилася. Запаси озброєнь у Пентагоні швидко вичерпуються: наприклад, залишилося лише близько 800 ракет до Patriot із 2330 на початку року. Водночас Росія, навіть під санкціями, виробляє до 2 тисяч крилатих і балістичних ракет на рік, тоді як американська Raytheon — лише 60 Tomahawk.

На цьому тлі рішення Трампа скоротити навчання з Південною Кореєю викликало занепокоєння серед союзників у регіоні. Адмірал Джеймс Ставрідіс у Bloomberg наголошує, що Китай, Росія та Північна Корея сприйняли це як позитивний сигнал, а союзники США дедалі більше сумніваються у гарантіях безпеки. Особливу тривогу викликає співпраця Росії та КНДР, яка постачає Москві боєприпаси та солдатів, а натомість отримує сучасне військове обладнання та навчання, зокрема у сфері супутникових і ядерних технологій.

«З точки зору Києва та Заходу — це диявольська угода», — підкреслив Джеймс Ставрідіс.

Торговельні війни та роль Китаю у конфліктах

Після зустрічі з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї держсекретар США Марко Рубіо заявив, що головна проблема у відносинах двох країн — торгівля. Минулого року Трамп погрожував Китаю 145% митами, на що Пекін відповів обмеженням експорту рідкоземельних елементів, які критично важливі для західної оборонної промисловості. Один винищувач F-35 містить понад 400 кг рідкоземів, а без них сучасна армія неможлива.

Попри це, навіть у сфері торгівлі напруга зростає: США заборонили імпорт китайських роботів, ввели санкції проти університетів та судноплавних компаній, а Китай — обмежив експорт дронів і технологій. Окремо стоїть питання Ірану, головним покупцем нафти якого є Китай. Після візиту Трампа до Пекіна прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив, що КНР надала Ірану підтримку та компоненти для ракет, а також уклала угоду на постачання до 400 ЗРК.

Росія, за даними американських ЗМІ, допомагає Ірану постачанням військових вантажів через Каспійське море. Водночас Москва та Пхеньян, за словами Сергія Лаврова, прагнуть «нового світового порядку». Пекін, залишаючись головною опорою російської економіки та оборонної галузі, поки не зацікавлений у тиску на Москву щодо війни проти України. Водночас Європейський Союз має значний торговельний вплив на Китай, який наразі не використовується.