Іран завдає все більш точних ударів по американських базах і критичній інфраструктурі в Перській затоці, використовуючи китайську супутникову розвідку та тактики, запозичені у Росії під час війни в Україні. Минулої п’ятниці внаслідок атаки на авіабазу Муваффак Салті в Йорданії загинули троє американських військових, хоча база була захищена системою протиповітряної оборони Thaad.

Причини провалу системи ППО наразі з’ясовує Пентагон. Іранська сторона оприлюднила супутникові знімки, на яких видно повністю зруйновані будівлі. Цей інцидент свідчить, що Іран зберігає ефективний ракетний потенціал, який нове керівництво країни готове застосовувати.

За даними Пентагону, за останні тижні внаслідок іранських ударів постраждали близько сотні американських військових і союзників. Андреас Кріг, доцент Школи безпекових досліджень Кінгс-коледжу Лондона, називає це «реальною трансформацією», що стала результатом трирічного розвитку баллистичної ракетної програми Ірану, яка, за оцінками американської розвідки, зберегла близько 70% свого потенціалу, незважаючи на попередні заяви США про її знищення.

Іран використовує китайську супутникову розвідку для ідентифікації цілей на американських базах і в інших стратегічних точках Перської затоки. У травні США ввели санкції проти трьох китайських компаній, зокрема Mizar Vision, за надання супутникових знімків, які допомогли Ірану у ракетних атаках. Ці знімки виявили розташування американської військової авіації та систем ППО Patriot і Thaad у Саудівській Аравії, Бахрейні та на йорданській базі.

Експерти сумніваються, що китайська держава безпосередньо надає розвіддані. Сідхарт Каушал з Королівського інституту об’єднаних служб зазначає, що іранські удари спрямовані переважно на статичні цілі, для яких достатньо комерційної супутникової інформації. Водночас виникають питання щодо готовності американських баз, збудованих для захисту від повстанських атак, до протистояння іранським ракетним і дроновим ударам.

Серія точних ударів Ірану по об’єктах ЦРУ в Перській затоці викликала припущення, що Росія могла передавати Ірану координати, але ця гіпотеза залишається непідтвердженою. Міністр оборони США Піт Гегсет заявив Конгресу, що Китай і Росія певною мірою допомагають Ірану, хоча Дональд Трамп заперечив це, повідомивши, що особисто отримав гарантії від лідерів Китаю та Росії про відмову від продажу зброї Ірану.

Іранська балістична програма значною мірою залежить від китайської електроніки та амонію перхлорату для ракетного палива, але готові ракети достатньо складні, щоб іноді долати американську і затокову ППО. Ракети Ірану використовують комплексну навігацію з GPS, китайською BeiDou та російською Glonass одночасно. Висока швидкість входження в атмосферу, що перевищує швидкість звуку в кілька разів, ускладнює їх перехоплення.

За словами Крiга, Іран розробив керовані бойові частини, які можуть коригувати курс під час спуску. Теплове та оптичне наведення на кінцевому етапі робить ракети нечутливими до електронних перешкод, оскільки вони не використовують радіозв’язок.

Іран також удосконалив тактику ракетних ударів, застосовуючи методи, подібні до російських у війні в Україні: менші залпи ракет ефективніші за великі, а дрони відволікають системи ППО перед основною атакою. Каушал вважає, що це «конвергентна еволюція» військових підходів, а не пряме навчання від Москви.

Хоча Іран, Росія, Китай і Північна Корея мають певне антизахідне порозуміння, цей «вісь потрясінь» не є військовим альянсом на кшталт НАТО. За словами аналітика Метью Савілла з Королівського інституту об’єднаних служб, «існує певна співпраця, але вона не дає таких масштабних переваг, як НАТО».