Україна не повинна автоматично передавати тіла померлих для кадаверної освіти без їхньої зафіксованої згоди за життя. Про це йдеться у колонці, присвяченій обговоренню законопроєкту №15517, який пропонує використовувати так звані незатребувані тіла для наукових та освітніх цілей, якщо людина за життя не висловила письмової відмови.
Автор наголошує, що відсутність заперечення не є рівнозначною згоді, і мовчання не повинно автоматично вважатися дозволом розпоряджатися тілом після смерті. На його думку, така практика є неприйнятною з етичної точки зору.
Водночас у матеріалі визнається, що Україні дійсно потрібна сучасна система кадаверної освіти, яка дозволить хірургам відпрацьовувати складні операції до роботи з живими пацієнтами. Для цього необхідні симуляційні та кадаверні центри, а також доступ до анатомічного матеріалу для підготовки та підвищення кваліфікації лікарів.
"Відсутність згоди не є згодою. А мовчання людини не повинно автоматично перетворюватися на дозвіл розпоряджатися її тілом після смерті."
Автор підкреслює, що розвиток кадаверної освіти має ґрунтуватися на добровільній, усвідомленій та зафіксованій згоді людини, а не на припущенні, що якщо людина не сказала "ні", то вона погодилася.