Країни Близького Сходу почали активно розбудовувати альтернативні маршрути експорту нафти, щоб зменшити залежність від Ормузької протоки, яка раніше була ключовим шляхом для постачання енергоносіїв. Це може значно послабити вплив Ірану, який контролює протоку і використовує її як важіль тиску.

Ормузька протока була єдиним шляхом експорту для Катару, Іраку, Бахрейну, Кувейту, а також головним маршрутом для Об’єднаних Арабських Еміратів і Саудівської Аравії. Через побоювання, що протока може стати ненадійною для комерційного судноплавства, уряди цих країн почали реалізовувати низку масштабних проєктів із створення альтернативних експортних шляхів, повідомляє CNN.

Саудівська Аравія вже користується трубопроводом «Схід – Захід», що з’єднує нафтовидобувні регіони з Червоним морем. Цей маршрут дозволяє експортувати близько 7 мільйонів барелів нафти на добу. Уряд оголосив про плани розширення потужності трубопроводу на 1–2 мільйони барелів до кінця 2029 року, щоб довести загальний обсяг експорту до 9 мільйонів барелів на добу. Крім того, Саудівська Аравія розглядає можливість створення північного маршруту через Акабу або Туреччину до Середземного моря.

Об’єднані Арабські Емірати вже мають власний трубопровід і порт південніше Ормузької протоки, які забезпечують транспортування до 1,8 мільйона барелів нафти щодня. Після початку війни країна оголосила про масштабне розширення, плануючи подвоїти потужність маршруту до 3,6 мільйона барелів на добу до кінця 2027 року.

Ірак разом із Сирією та за підтримки американських компаній планує модернізувати старі трубопроводи і побудувати нові для експорту іракської та кувейтської нафти до Середземного моря. Спецпредставник Дональда Трампа в регіоні Том Барак заявив, що ці проєкти мають зробити Ормузьку протоку «другорядною».

Крім того, Ірак і Туреччина хочуть модернізувати трубопровід Кіркук – Джейхан, який веде до турецького узбережжя Середземного моря. Раніше цей маршрут використовували лише частково через суперечки між країнами, але тепер він має потенціал стати одним із ключових експортних напрямків.

Ірак також пришвидшує будівництво трубопроводу до Йорданії, що з’єднає Басру із західною частиною країни, а далі – з портом Акаба на Червоному морі. Цього місяця обидві країни домовилися прискорити реалізацію проєкту через кризу навколо Ормузької протоки.

За оцінками Goldman Sachs, до кінця 2028 року існуючі та нові маршрути зможуть забезпечувати близько 60% нафти, яка раніше проходила через Ормузьку протоку. Спроби Ірану використовувати протоку як важіль тиску лише стимулювали країни регіону до розвитку альтернативних енергетичних шляхів.

У липні Іран оголосив про закриття Ормузької протоки «до подальшого повідомлення» після нових ударів США, заявивши, що судноплавство здійснюватиметься лише за правилами, визначеними Тегераном.