У Верховній Раді зареєстрували пакет із понад 20 законопроектів, які мають допомогти Україні пройти опалювальний сезон 2026–2027 років, враховуючи загрозу нових ударів Росії по енергетичній інфраструктурі.

Як повідомляє "Судово-юридична газета", аналіз законопроектів № 15465–15484 свідчить про комплексний підхід до підготовки країни до зими. Ініціативи охоплюють кілька ключових напрямів, зокрема посилення енергетичної автономії. Пропонується запровадити обов’язкові резервні системи енерго- та водопостачання для об’єктів критичної інфраструктури, підтримати ОСББ у забезпеченні енергонезалежності, створити державний резерв енергетичної безпеки громад, а також забезпечити автономну роботу медичних закладів.

Окремий блок законопроектів присвячений соціальному захисту населення. Серед запропонованих заходів — захист від необґрунтованого зростання тарифів, мораторій на відключення житлово-комунальних послуг у зимовий період, а також надання спеціальної державної допомоги сім’ям для переживання холодів.

Крім того, депутати пропонують внести зміни до Податкового та Митного кодексів, щоб запровадити пільги на придбання резервних джерел живлення. Це має стимулювати громадян, підприємства та громади інвестувати в генератори, акумулятори та інше обладнання для автономної роботи під час можливих перебоїв з електропостачанням.

Законодавчий пакет також передбачає затвердження комплексного плану підготовки до осінньо-зимового періоду, запуск державної програми забезпечення населення дровами, а також створення регіональних резервів продуктів харчування, медикаментів і палива для використання у надзвичайних ситуаціях.

У "Судово-юридичній газеті" зазначають, що одночасне розгляд понад двадцяти законопроектів може значно збільшити навантаження на профільні комітети Верховної Ради. За регламентом, кожен законопроект проходить кілька етапів — від реєстрації і розгляду в комітетах до голосування в сесійній залі. Підготовка висновків комітетів зазвичай займає до місяця, однак для невідкладних ініціатив передбачена можливість скорочення строків. Якщо парламент визнає документи невідкладними або застосує спеціальну процедуру, їх розгляд може відбутися значно швидше.

Деякі законопроекти мають важливе значення для бізнесу та місцевих громад. Йдеться про податкові стимули, підтримку логістичної інфраструктури, спрощення механізмів отримання гуманітарної допомоги та створення обов’язкових запасів ресурсів для реагування на кризові ситуації.

Після ухвалення Верховною Радою законопроекти мають підписати голова парламенту та президент. Лише після підписання главою держави і офіційного оприлюднення вони набудуть чинності. Для ефективної підготовки до опалювального сезону важливо, щоб ці рішення вступили в силу якомога раніше — до настання холодів.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Ігор Клименко наголосив, що російські удари по складах 5 серпня підтвердили наміри РФ посилювати атаки на енергетичну систему України з наближенням опалювального сезону. Він підкреслив, що держава має використати час до зими для максимального посилення захисту критично важливої інфраструктури та забезпечення безперебійної роботи систем електро-, тепло- і водопостачання.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький також зазначав, що майбутня зима буде складною, а енергетичній галузі України перед початком опалювального сезону необхідно близько 650 мільйонів євро міжнародної підтримки.