Український інститут оприлюднив дослідження, яке розкриває культурні, історичні та політичні особливості Аргентини та пропонує шляхи розвитку діалогу між Україною та цією латиноамериканською країною.

У дослідженні наголошується, що Аргентина має багатогранну історію, де корінні народи співіснували з іспанськими колонізаторами, а пізніше країна стала домом для численних іммігрантів з Європи та інших регіонів. Хоча колоніальне минуле Аргентини менш політизоване, ніж в інших країнах Латинської Америки, антиамериканські настрої все ж присутні, хоч і не надто гострі.

Аргентинська культура відзначається регіональним різноманіттям: північні провінції зберігають індіанські традиції, північ країни має латиноамериканську святкову атмосферу, а південь сформувався під впливом корінних мапуче та гаучо. Столичний регіон Буенос-Айрес поєднує європейські впливи з локальними традиціями. Незважаючи на це, аргентинці відчувають єдність через спільні звичаї, такі як споживання мате та приготування асадо, а також через сильну футбольну культуру, де 90% населення вважають себе вболівальниками.

Дослідження також виокремлює ключові історичні травми, що впливають на суспільну свідомість Аргентини: завоювання пустелі у XIX столітті, довготривалий вплив перонізму, військова диктатура 1976–1983 років із її репресіями та війна за Мальвінські (Фолклендські) острови 1982 року. Ці події залишили глибокий слід у культурі та політиці країни.

Щодо сучасних викликів, Росія продовжує впливати на Аргентину через культурні інституції, освітні програми та проросійські наративи, зокрема через Росспівробітництво і фонд «Русский мир». Водночас після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року Україна стала більш відомою в Аргентині, а офіційна позиція країни — засудження агресії та надання гуманітарної допомоги. Президент Хав’єр Мілей підтримує проукраїнську позицію, хоча серед окремих лівих груп зберігаються проросійські настрої.

Українська культура в Аргентині поки що має обмежену присутність через брак джерел і культурних центрів, але зростає інтерес до сучасного українського кінематографа. Українська діаспора активно підтримує культурний обмін через музику, танці, фестивалі та переклади, хоча ця діяльність стикається з фінансовими та організаційними труднощами.

У дослідженні рекомендують Україні розробити комплексну стратегію культурної дипломатії з відкриттям представництва Українського інституту в Буенос-Айресі, акцентуючи на сучасних європейських цінностях без протиставлення російській культурі. Пропонують також розвивати культурно-спортивний діалог через футбол, залучати українських митців, регулярно перекладати літературу іспанською та проводити спільні фестивалі. Важливо враховувати чутливість теми Мальвінських островів у міжнародному контексті, наголошують автори дослідження.