Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у суботу, перебуваючи поруч із президентом Росії Володимиром Путіним у місті Омськ, висловився за замороження конфлікту в Україні та повернення до «формули Стамбула 2.0». За його словами, це могло б зупинити війну, яка триває вже п’ятий рік.

Токаєв нагадав про невдалу угоду, що передбачала негайне припинення вогню вздовж існуючої лінії фронту та подальші переговори за посередництва західних країн. Водночас він похвалив «дипломатичну гнучкість» Путіна і назвав Росію однією з «великих держав», здатних гарантувати мир в Україні. «Усе це має бути зупинено, бо те, що відбувається, грає на руку ворогам Росії та українського народу», — заявив Токаєв.

У цей час Казахстан, який володіє кількома «супергігантськими» нафтовими родовищами і є другим за обсягами постачальником сирої нафти до ЄС, повідомив про скорочення видобутку через атаки дронів, які країна звинувачує Україну. Ці атаки змусили закрити головний експортний термінал на Чорному морі.

Казахстанська нафта марки CPC, що транспортується трубопроводом довжиною 1500 км до російського порту Новоросійськ, є «легкою, але кислою» і важкою для переробки. Порт Новоросійськ став новою базою Чорноморського флоту Росії, який втік з анексованого Криму після численних ударів українських дронів і ракет. Саме цей порт є мішенню для української політики ударів по «тіньовому флоту» Москви, що перевозить російську нафту всупереч західним санкціям.

За останні тижні українські дрони вразили близько 200 суден «тіньового флоту» в Азовському та Чорному морях. Атаки, які Казахстан пов’язує з Україною, також торкнулися кількох танкерів з нафтою CPC і пошкодили морський термінал консорціуму в Новоросійську.

У відповідь Міністерство закордонних справ Казахстану 19 липня назвало ці дії «неприйнятним посяганням» на економічні інтереси країни, спрямованим на «дестабілізацію легітимної міжнародної торгівлі, світових енергетичних ринків та безпеки глобальних транспортних і логістичних ланцюгів». Наступного дня посол України в Казахстані Віктор Майко заявив, що доказів причетності України до атак немає і закликав утриматися від «поспішних і безпідставних звинувачень».

До четверга консорціум CPC тимчасово призупинив поставки нафти і відновить їх лише після нормалізації ситуації, повідомило Міністерство енергетики Казахстану. Оскільки нафта і газ становлять близько п’ятої частини ВВП країни, а 80% експорту нафти під загрозою, це є прямим ударом по економіці та бюджету, зазначив регіональний експерт Даніїл Кислов.

Для багатьох жителів Казахстану, які стурбовані зростанням цін і інфляцією, зупинка експорту нафти здається меншою проблемою, ніж сама війна. Працівник банку в Алмати Альжас розповів, що люди навколо перестали обговорювати війну, бо головне питання — як заробити на їжу.

Серед країн ЄС, що залежать від казахської нафти, найбільше постраждає Румунія, яка отримує понад 60% сирої нафти з Казахстану. Тимчасовий прем’єр-міністр Іліє Болоян заявив, що уряд не очікує проблем із постачанням, але виробництво бензину може впасти на 15%, якщо поставки не відновляться.

Аналітики вважають, що довгострокові перспективи для Казахстану погіршуються. Київський експерт Олексій Кущ зазначив, що у разі тривалих перебоїв казахську нафту доведеться транспортувати дорожчим маршрутом через Каспійське море до Азербайджану, що призведе до втрати доходів. Голова київського аналітичного центру «Пента» Володимир Фесенко припустив, що на Україну може чинитися неформальний тиск з боку Білого дому через інтереси американських нафтових компаній у Казахстані.

За даними Wall Street Journal, генеральний директор Chevron Майк Вірт звернувся до чиновників Білого дому з проханням вирішити ситуацію. Анонімний американський чиновник повідомив, що адміністрація президента Дональда Трампа попереджала Україну не атакувати не російські судна в Чорному морі.