Дарницький районний суд Києва 10 серпня відмовив фізичній особі-підприємиці у позові до АТ КБ «ПриватБанк» щодо повернення 372 000 гривень, які були списані з її рахунку після телефонного шахрайства. Суд дійшов висновку, що всі спірні операції пройшли належну авторизацію через фінансовий номер телефону позивачки, і не встановив вини банку, повідомляє informator.ua.
Жінка звернулася до суду 2 червня 2026 року, вимагаючи визнати дії банку неналежними щодо захисту її облікового запису та повернути кошти, які, за її словами, були безпідставно списані після того, як невідомі особи, представляючись працівниками банку, ввели її в оману. Внаслідок шахрайських дзвінків 12 листопада 2025 року з рахунків та картки ФОП було проведено чотири платежі на загальну суму 372 000 гривень з призначенням «зворотна фінансова допомога на підставі договору».
Позивачка стверджувала, що банк не забезпечив належного контролю та не заблокував підозрілі транзакції. Вона вимагала:
- визнати неналежним виконання банком обов’язків щодо безпеки дистанційного банкінгу;
- відновити стан рахунків до моменту шахрайських операцій;
- повернути списані 372 000 гривень;
- скасувати заборгованість, що виникла внаслідок цих операцій, разом із відсотками, комісіями та штрафами.
У відповідь ПриватБанк заявив, що всі операції були проведені після належної авторизації через фінансовий номер телефону, OTP-підтвердження, мобільний застосунок та електронний підпис. Представник банку наголосив:
«Спірні операції були здійснені після належної авторизації позивача у системах дистанційного обслуговування, із застосуванням фінансового номера телефону, OTP-підтверджень, мобільного застосунку та кваліфікованого електронного підпису».
Суд встановив, що під час проведення спірних операцій не було змінено фінансовий номер телефону чи PIN-коди до карток, а авторизації здійснювалися з пристрою Apple iPhone, який належить позивачці. Також банк підтвердив, що заборгованість за кредитом на момент розгляду справи була відсутня, оскільки кредит закрито ще 30 грудня 2025 року.
Суд зазначив, що сам факт телефонного впливу шахраїв не доводить вини банку у несанкціонованому доступі до рахунку. Позивачка не надала доказів, що операції були здійснені без її засобів підтвердження чи через технічний збій. Кримінальне провадження за її заявою не є доказом вини банку, а лише підтверджує факт реєстрації справи.
У підсумку суд:
- відмовив у визнанні неналежним виконання ПриватБанком обов’язків щодо безпеки дистанційного банкінгу;
- відмовив у стягненні з банку 372 000 гривень;
- відмовив у скасуванні заборгованості, оскільки вона вже була відсутня.
Суд дійшов висновку, що позивачка не довела факту неналежного виконання банком обов’язків щодо безпеки дистанційного банкінгу, а також не встановлено причинного зв’язку між діями банку та завданою шкодою. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.