Європейський Союз із 12 серпня 2026 року запровадив нові правила щодо упаковки для харчових продуктів, повністю заборонивши використання ПФАС — так званих «вічних хімікатів» — у матеріалах, що контактують із їжею. Про це йдеться у роз’ясненнях Європейської комісії, опублікованих на EUR-Lex.

Новий Регламент про упаковку та пакувальні відходи (PPWR, Regulation EU 2025/40) встановлює єдині вимоги для всіх країн ЄС, включно з Ірландією. Документ не лише обмежує ПФАС, а й запроваджує норми щодо кількості пакувальних матеріалів, їхньої переробки та маркування. Відтепер упаковка для піци, бургерів, паперові пакети з фторованим покриттям, які не відповідають новим стандартам, не можуть бути розміщені на ринку ЄС. Водночас уже наявну упаковку не вимагають відкликати чи знищувати.

Для українських продавців, які відправляють товари до ЄС через онлайн-майданчики, ці зміни означають нові витрати та обов’язки. Зокрема, вони мають виконувати правила розширеної відповідальності виробника (EPR): фінансувати збір і переробку упаковки, реєструватися у національних системах кожної країни продажу, а в окремих випадках — призначати уповноваженого представника. Вартість таких послуг може сягати 200–400 євро на рік за одну країну, а для тих, хто працює на кількох ринках, витрати та адміністративне навантаження зростають у рази.

«Реєстрація в одній країні не означає автоматичного виконання вимог у всьому ЄС», — наголошують у Європейській комісії.

Регламент також обмежує кількість порожнього простору у транспортній упаковці — не більше 40% об’єму коробки. Це змушує продавців ретельніше підбирати розмір тари та пакувальних матеріалів, особливо при доставці невеликих товарів у великій упаковці. З 2028 року набудуть чинності нові вимоги до маркування та цифрової інформації, а з 2030 року — жорсткіші правила щодо придатності упаковки до переробки.

Європейська модель передбачає, що виробники та імпортери несуть відповідальність за відходи. Україна також планує впровадити принцип розширеної відповідальності виробника у рамках євроінтеграції, щоб компанії фінансували збір, сортування та переробку упаковки після її використання.