Фінські та шведські винищувачі вперше спільно піднялися в повітря 24 вересня для перехоплення російських військових літаків над Фінською затокою. Ця операція стала важливою віхою у зміцненні оборонної співпраці між країнами Північної Європи на тлі зростання напруженості у відносинах із Москвою.

Як повідомили у Збройних силах Швеції, після виявлення російських літаків у міжнародному повітряному просторі було піднято фінські F/A-18 Hornet і шведські JAS 39 Gripen. У складі російської групи були транспортний літак Ту-134, надзвуковий винищувач-перехоплювач МіГ-31 та багатоцільові винищувачі Су-30, здатні виконувати завдання як у повітрі, так і по наземних цілях.

Командувач Повітряних сил Швеції генерал-майор Юнас Вікман після спільної операції заявив: «Ось як виглядає тісна співпраця на практиці. Побудована роками на довірі та особистих зв'язках, вона дозволяє нам діяти разом — як повітряні сили, як країни і як союзники».

Останнім часом зростає занепокоєння щодо активності російських військ біля східного флангу НАТО. Серед інцидентів — порушення повітряного простору Польщі російськими дронами, перетин кордону гелікоптером Мі-8 з Калінінграда, падіння дронів у Румунії та Молдові, а також вхід озброєних російських літаків у повітряний простір Естонії, які 18 вересня були перехоплені літаками НАТО.

Міністр оборони Естонії Мартін Херем попередив, що Росія може бути здатна застосувати військову силу проти Естонії вже протягом року, і закликав оцінити готовність країни до такого сценарію. Прем'єр-міністр Крістен Міхал заявила, що уряд готовий оперативно закрити пункти пропуску на кордоні, якщо ситуація зміниться.

Виступаючи на Міжнародному форумі об'єднаних культур у Санкт-Петербурзі, президент Росії Володимир Путін відкинув європейські попередження про загрозу з боку Москви. Він заявив: «Багато хто в Європі каже, що очікує нападу з боку Росії, і тому треба готуватися до війни з Росією. Я хочу ще раз підкреслити: ми не готуємося до військових дій проти Європи. У нас немає таких планів, немає підстав для них і, головне, немає реальних мотивів для ескалації ситуації з Європою». Путін також висміяв заяви Херема, назвавши їх «політичним клоунством».

Передумови

Фінляндія приєдналася до НАТО у квітні 2023 року, подвоївши сухопутний кордон Альянсу з Росією. Швеція стала 32-м членом НАТО у березні 2024 року. Естонія, яка відновила незалежність у 1991 році, є членом НАТО з 2004 року. Регіон Балтійського моря перебуває у стані підвищеної готовності через інциденти з газопроводами, саботажем і гібридними загрозами після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

У червні НАТО оголосив про посилення захисту східних членів у кібер- та космічній сферах, а також про допомогу країнам у зміцненні стійкості до ворожих дій Росії, включаючи кібератаки, саботаж і порушення повітряного простору. Альянс наголошує, що його військова діяльність на східному фланзі має суто оборонний характер і що він готовий захищати кожного союзника.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час візиту до Айови підкреслив роль США в Альянсі, заявивши, що Путін «знає, що Сполучені Штати і Європа тісно пов'язані». Він додав: «Ми маємо бути готовими, бути сильними, і він це знає. Якщо він зробить щось нерозумне, він знає, що наша реакція буде жорсткою».

24 вересня європейські розвідслужби попередили, що Росія може випробувати оборону НАТО. За оцінкою Служби військової розвідки Данії, ризик обмеженої військової атаки Росії проти країни-члена НАТО у найближчі місяці залишається «низьким, але зростає», а Москва, ймовірно, посилить гібридну кампанію проти НАТО і Заходу. Водночас служба вважає, що повномасштабне вторгнення Росії до країни НАТО малоймовірне, але вже не виключене.