Держава вперше запускає відкриті конкурентні закупівлі наземних роботизованих комплексів (НРК) для армії, залучаючи широкий спектр українських виробників. Про це розповів офіцер батальйону НРК 3 ОШБр, засновник Школи НРК Віктор Павлов.

За його словами, Агенція оборонних закупівель ДОТ оголосила тендер на логістичні та ударні НРК із чітко визначеними характеристиками, затвердженими Міністерством оборони. Основним критерієм відбору після підтвердження відповідності стане ціна. Павлов вважає, що такий підхід дозволяє державі обирати дешевші варіанти з однаковими характеристиками, але водночас має і недоліки.

Одна з проблем — різноманітність НРК у межах однієї категорії. Наприклад, комплекси з вантажопідйомністю 250 і 349 кг потрапляють до одного класу (200+ кг), хоча відрізняються за конструкцією та вартістю. Павлов зазначає, що ідеального поділу за класами немає, адже не можна створювати окрему категорію на кожні кілька кілограмів.

Щодо якості, експерт застерігає: «Я не думаю, що тендер автоматично прибере з ринку неякісні або зроблені “на колінці” засоби. Може статися навпаки: якщо дешевший виріб формально виконує всі вимоги, він пройде відбір. А якісніший засіб може програти саме тому, що його якість коштує дорожче».

«Ринок НРК не такий, як ринок FPV-дронів. Тут набагато менше виробників, а самі платформи значно різноманітніші», — підкреслив Павлов.

Він також вказав, що поділ закупівель на класи й лоти відкриває можливості для невеликих інженерних команд. Великі виробники вже завантажені державними контрактами, тому менші компанії можуть отримати замовлення на менші партії.

Серед ризиків Павлов назвав відсутність компенсації втрат у разі обстрілу підприємства, а також те, що система, орієнтована лише на найнижчу ціну, може стимулювати копіювання, а не інновації. Він наголосив на необхідності розробки єдиних технічних вимог до НРК, які враховували б реальний досвід війська.

Павлов вважає, що закупівлі мають бути змішаними: нові засоби спочатку слід передавати у війська для випробувань, а після підтвердження ефективності — контрактувати у більших обсягах. Конкурентні тендери доцільні лише для справді порівнюваних рішень. Перехід виключно на тендерну модель наразі недоцільний через різноманітність НРК і специфіку потреб підрозділів.