Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцом у Берліні надіслав важливі сигнали президенту Росії Володимиру Путіну щодо потреби завершити війну проти України. Про це заявив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко у коментарі для Gazeta.ua.
За словами експерта, Токаєв озвучив позицію країн Глобального півдня, які наголошують на необхідності якнайшвидшого завершення війни. Водночас казахстанський лідер усвідомлює ризики для своєї країни з боку Росії, зважаючи на понад 7,5 тисяч кілометрів спільного кордону та близько 2 мільйонів етнічних росіян у Казахстані. Під час спілкування з пресою він спеціально акцентував на цих факторах.
Олексій Буряченко зазначив, що Токаєв обрав дипломатичний підхід, спочатку висловивши компліменти Путіну як державнику, а потім — обережно натякнувши на потенційні загрози для Казахстану.
"Токаєв намагався знайти потрібні дипломатичні слова — який він (Путін) державник та інше, — щоб потім сказати неприємні речі та не спричинити наслідків для країни. По суті, він натякає, що 'русскомирська' історія може повторитися і для Казахстану... Це тонка східна дипломатія, і саме через цю призму варто сприймати компліментарні слова Токаєва", — підкреслив Олексій Буряченко.
Ситуація навколо Каспійського регіону, за словами експерта, стає дедалі напруженішою. Російські політики неодноразово погрожували анексією північних регіонів Казахстану, багатих на газ і нафту, де проживає значна частка етнічних росіян. Кремлівська стратегія "захисту російськомовних" може стати критичною проблемою для Астани, як це вже було у Грузії та Україні.
Війна Росії проти України, на думку Буряченка, вийшла за межі регіонального конфлікту і створює глобальні дисбаланси. Блокування українських чорноморських портів та ускладнення експорту зерна негативно вплинули на гуманітарну ситуацію в Африці, на Близькому Сході та в Азії. Це посилило занепокоєння країн Глобального півдня.
Експерт також зазначив, що країни Глобального півдня вже не так охоче підтримують антиамериканську риторику, оскільки США змінили підхід до двосторонніх відносин, а дії Путіна викликають у них занепокоєння. Затяжна війна руйнує економічну стабільність, до якої ці країни звикли в межах Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародного права.
Буряченко припускає, що під час останніх контактів між президентом США Дональдом Трампом та головою КНР Сі Цзіньпіном питання припинення війни було одним із ключових, зокрема у контексті спільного тиску на Кремль. Він прогнозує, що чим ближче до саміту АТЕС, тим гучніше порушуватиметься тема війни для Путіна. На саміті, під час зустрічі "на трьох" (Трамп — Сі — Путін), у межах ширшого діалогу можуть обговорюватися шляхи досягнення принаймні стійкого перемир'я, чого прагнуть і країни Заходу, і Глобального півдня. Саме цю дипломатичну стратегію, на думку експерта, демонструє президент Токаєв.