Румунський винищувач F-16 24 липня збив російський безпілотник над територією країни, що стало прецедентом за роки повномасштабної війни. Наступні два дні над румунською територією також збили по одному російському дрону – 25 липня неподалік міста Сфинту-Георге та 26 липня над територіальними водами в районі Суліна–Кілія.

Президент Румунії Нікушор Дан назвав ці інциденти "неприпустимими і неприйнятними", підкресливши, що порушення стосуються не лише повітряного простору Румунії, а й НАТО та ЄС. Генеральна прокуратура Румунії підтвердила, що щонайменше один зі збитих дронів був типовим "іахедом" – тим самим, яким Росія атакує українські міста.

За даними Міністерства національної оборони Румунії, з початку повномасштабного вторгнення Росії зафіксували 33 випадки порушення румунського повітряного простору російськими безпілотниками, з яких 18 сталися у 2026 році. Лише ці три дрони було офіційно збито винищувачами, тоді як у близько 50 випадках на території країни знаходили уламки або цілі безпілотники, які не збивали через різні причини, зокрема юридичні. У травні дрон впав на багатоповерхівку в Галаці, поранивши двох людей, але збити його не встигли через обмежений час на реакцію.

Румунія відповіла не лише збиттям дронів. 27 липня до Міністерства закордонних справ викликали російського посла Володимира Ліпаєва, якому вручили ноту протесту, показали уламки дронів і оголосили persona non grata одного зі співробітників посольства. Того ж дня Бухарест відкликав свого посла з Москви для консультацій. Це свідчить про те, що Румунія розглядає безпеку Дунаю та Чорного моря як питання національної безпеки через стратегічне значення порту Констанца, дунайського транспортного коридору та газового проєкту Neptun Deep.

За даними румунського телеканалу Digi24, на перехоплення трьох дронів було витрачено по одній ракеті AIM-9X Sidewinder на кожну ціль, що коштує приблизно 400 тисяч доларів за штуку. Загалом операція обійшлася в близько 1,7 мільйона доларів за три дні. У Міноборони визнають, що це економічно невигідно і шукають дешевші системи протидії, які очікуються не раніше наступного року.

Румунія не стала першою країною НАТО, що збила російський дрон: у вересні 2025 року Польща відбила масовану атаку майже 20 дронів, збивши кілька з них. Відмінність у тому, що польський випадок був одномоментним і масовим, а румунський – розтягнутим у часі, з поодинокими атаками в одному прикордонному районі, що більше схоже на контрольовані провокації.

Одночасно з атаками на румунське небо Росія посилила удари по морській інфраструктурі Одещини, фактично паралізувавши рух суден до українських портів. За даними Адміністрації морських портів України, атаки стали особливо інтенсивними в липні. Це призвело до різкого падіння закупівельних цін на зерно в Одеській області та зупинки судноплавства.

Через небезпеку морського коридору український зерновий експорт все більше залежить від дунайських портів і транспортних маршрутів через Румунію та сусідні країни. Вартість фрахту барж з українських дунайських портів до Констанци зросла з 12 до 30 доларів за тонну. Водночас у небі над Дунаєм з’являються російські дрони, що вибухають, створюючи атмосферу постійного ризику для румунської інфраструктури.

Кремль, таким чином, намагається зробити альтернативний експортний маршрут токсичним і дорогим, підвищуючи ціну безпеки для Румунії та її партнерів. Це класична гібридна тактика тиску, що спрямована не лише на Україну, а й на її сусідів.

Українські та західні аналітики підтверджують цю логіку, відзначаючи, що Росія намагається змусити партнерів України переосмислити свою підтримку через економічні та безпекові виклики.