Державний борг Польщі на кінець червня 2026 року перевищив 2,19 трильйона злотих (€505 млрд), що стало наслідком рекордного темпу запозичень у першому півріччі.

За даними Міністерства фінансів Польщі, на кінець травня державний борг Державної скарбниці сягнув 2,135 трильйона злотих (€492 млрд), збільшившись за п’ять місяців на майже 184 мільярди злотих (€42,5 млрд). Попередні оцінки свідчать про подальше зростання боргу у червні на 53,7 мільярда злотих (€12,2 млрд).

За інформацією Eurostat, у першому кварталі 2026 року Польща посіла третє місце в ЄС за темпами зростання співвідношення державного боргу до ВВП — на 4,5 відсоткових пункти за рік. Вищі показники були лише у Фінляндії (5,5 п.п.) та Болгарії (4,8 п.п.). Водночас загальний рівень боргу Польщі становить 61,6% ВВП, що нижче за середній показник по ЄС (82,9%). Для порівняння, у Греції борг перевищує 143,5% ВВП, в Італії — 138,9%, у Франції — 117,6%.

Перевищення 60-відсоткового порогу боргу за методологією Eurostat означає, що польський уряд зобов’язаний за Конституцією вжити заходів для суттєвого скорочення видатків.

Основною причиною зростання боргу є рекордний дефіцит бюджету та потреба у рефінансуванні раніше випущених облігацій. Міністерство фінансів планує у 2026 році залучити близько 138,6 мільярда злотих (€32 млрд) чистого нового фінансування — найбільшу суму в історії польських публічних фінансів.

Структура боргу свідчить, що близько 80% Державної скарбниці фінансується на внутрішньому ринку, тоді як зовнішні зобов’язання становлять менше 20%. Основними кредиторами залишаються внутрішні банки та небанківський сектор, а також іноземні інвестори, які утримують майже 29% боргу. Частка боргу в іноземній валюті не перевищує 20%, що нижче стратегічного ліміту у 25%, що знижує ризики, пов’язані з валютними коливаннями.

Експерти зауважують, що зростання боргу саме по собі не означає погіршення фінансового стану, адже важливими є темпи економічного зростання, розмір дефіциту та вартість обслуговування боргу. Проте швидке зростання боргу у Польщі ставить виклики для стабільності публічних фінансів у майбутньому, особливо якщо високий дефіцит збережеться, а економічне зростання сповільниться.