З липня 2026 року російські обстріли Києва значно посилилися, і під прицілом опинилися столичні мости. Зокрема, 1 та 2 жовтня атаки були спрямовані на Південний міст, а наступні два дні — на Північний. За інформацією британського видання The Telegraph, Путін має намір повністю знищити київські переправи.

Руйнування мостів може розділити Київ на дві ізольовані частини, що створить серйозні логістичні проблеми. Навіть втрата 1–2 переправ призведе до перевантаження інших мостів і може спричинити транспортний колапс. У зв'язку з цим почали шукати альтернативи: міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив про плани будівництва понтонних переправ як запасного варіанту.

Експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов зазначає, що кількох влучань дронів-камікадзе недостатньо для руйнування мосту, адже ці споруди мають великий запас міцності. Проте, за його словами, встановлення додаткового захисту на мостах у вигляді металевих конструкцій чи сіток може бути небезпечним через перевантаження та поганий технічний стан — це може призвести до обвалу. Якщо ж такі захисні споруди встановити, мости доведеться закрити для автомобілів і залишити лише для пішоходів.

Щодо понтонних переправ, Беспалов вважає їх тимчасовим рішенням, яке не забезпечить повноцінного функціонування міста. Дніпро має сильну течію, що ускладнює будівництво, а під час атак це стає ще небезпечніше. Понтони не можуть працювати цілий рік через паводки та лід, а їх пропускна здатність значно менша за звичайні мости. «Понтони і насипні дамби можуть забезпечити половину пропускної здатності мостів у Києві. Але для цього треба зробити десятки їх», — підкреслює експерт.

«Кількох влучань реактивних дронів-камікадзе недостатньо, щоб зруйнувати чи сильно пошкодити міст, оскільки ці споруди мають дуже великий запас міцності», — зазначає Дмитро Беспалов.

Після атак 2 жовтня кияни зіткнулися з перекриттям мостів і величезними заторами. Для часткового вирішення проблеми влада запустила 12 автобусів на новому маршруті №1-М, який дублює наземну частину червоної гілки метро. Громадська організація «Пасажири Києва» запропонувала власні ідеї: збільшити кількість автобусів, залучити водіїв із трамвайних і тролейбусних депо, а також приватних перевізників; забезпечити контроль за смугами для громадського транспорту патрульною поліцією; запровадити пересадковий квиток на 45 хвилин, щоб уникнути додаткових витрат під час пересадок; створити окремий коридор на мостах для екстрених служб, громадського транспорту та пішоходів.

Олександр Гречко, співзасновник «Пасажирів Києва», наголошує, що навіть при перекритті мостів певні категорії — екстрені служби, військові, громадський транспорт і пішоходи — мають отримати пріоритетний доступ. Він також пропонує організувати кінцеві зупинки громадського транспорту біля мостів, щоб пасажири могли перетинати їх пішки, а на іншому березі пересідати на інший транспорт.

У підсумку, влада шукає рішення для збереження транспортного сполучення між берегами Дніпра. Однак, за оцінкою Дмитра Беспалова, найефективнішим способом уникнути транспортного колапсу залишається посилення протиповітряної оборони: «Це турелі зі штучним інтелектом, додаткова ППО, збиття на підступах, ешелонованість ППО», — підкреслює експерт.