Тепловізійні камери давно застосовують на FPV-дронах, які сьогодні стали важливим інструментом у російсько-українській війні. Спочатку тепловізори використовувалися на цивільних безпілотниках для пошуково-рятувальних операцій та інспекції інфраструктури, але з початком повномасштабного конфлікту їх почали активно застосовувати як ударну зброю.
Технологія тепловізійного бачення дозволяє виявляти об’єкти за тепловим випромінюванням, що дає змогу бачити навіть у повній темряві, тумані чи складних погодних умовах. Це значно розширює можливості нічних бойових операцій, адже звичайні камери після заходу сонця практично неефективні. Тепловізори допомагають знаходити живу силу, техніку, вести повітряну розвідку та коригувати удари.
Українські виробники також розробляють власні тепловізійні камери для FPV-дронів. Компанія Odd Systems у 2024 році представила камеру Курбас 256, створену з урахуванням бойового досвіду операторів. За словами розробників, вона забезпечує якість зображення не гіршу за імпортні аналоги, має можливість змінювати контрастність під час польоту та герметичну конструкцію, що запобігає утворенню конденсату.
Тепловізори використовують не лише на ударних FPV-дронах, а й на розвідувальних комплексах. Наприклад, безпілотний авіаційний комплекс SHARK-M від Ukrspecsystems оснащений гіростабілізованими тепловізійними підвісами з роздільною здатністю 640×512 пікселів. Вони дозволяють виявляти цілі на великих відстанях і працюють як удень, так і вночі.
Таким чином, тепловізори на FPV-дронах і розвідувальних безпілотниках стали ключовими елементами сучасної війни, що дають змогу проводити операції незалежно від часу доби та погодних умов. Українські виробники не лише використовують ці технології, а й створюють власні рішення, адаптовані до потреб військових.