Дослідники з університетів Брауна та Делавера виявили, що мешканці будинків для літніх, які отримали вакцину від оперізувального лишаю, значно рідше діагностували деменцію протягом чотирьох років порівняно з тими, хто не вакцинувався.
Ці результати підтримують ідею, що вакцинація проти оперізувального лишаю може знизити ризик розвитку когнітивних порушень і деменції. Проте більшість досліджень поки що є спостережними, тому вони демонструють лише кореляцію, а не прямий причинно-наслідковий зв’язок. Наприклад, британський епідеміолог Джордж Дейві Сміт вважає, що наразі доказів замало, щоб широко рекомендувати вакцини як засіб профілактики деменції.
Епідеміолог Алісон Айєлло з Колумбійського університету пояснює, що дослідження з використанням методу регресійного розриву (RDD) показали послідовний зв’язок між вакцинацією від оперізувального лишаю та зниженням ризику деменції. Вона також зазначає, що вакцина може впливати на імунну систему літніх людей, уповільнюючи її старіння, що потенційно знижує ризик когнітивних розладів. Однак більшість даних стосуються старої версії вакцини, тоді як новіша є ефективнішою і довше діє.
Нейробіолог Вільям Аймер із Массачусетського загального дослідницького інституту додає, що дослідження хвороби Альцгеймера зараз переглядають традиційні уявлення про її причини. Хоч білки амілоїд-бета і тау відіграють важливу роль, вони не є єдиними факторами. Віруси герпесу, зокрема оперізувальний лишай, можуть проникати в центральну нервову систему і сприяти розвитку хвороби. Аймер наголошує, що вакцини можуть допомогти, але не є панацеєю, адже хвороба має складну природу.
Зараз близько 7 мільйонів американців живуть з хворобою Альцгеймера, і ця цифра може подвоїтися до середини століття. Фармацевтична компанія GSK розпочала масштабне дослідження у Фінляндії, щоб перевірити, чи може їхня вакцина від оперізувального лишаю знизити ризик деменції. Це дослідження має допомогти остаточно з’ясувати роль вакцин у профілактиці когнітивних розладів.