Україна розглядає можливість впливу на торгівлю скрапленим природним газом (СПГ) з Росії, яка залишається джерелом значних доходів для Кремля попри посилення санкцій, повідомляє Kyiv Independent. У липні 2026 року Бельгія імпортувала 100% СПГ саме з Росії, хоча вже за кілька місяців у ЄС має запрацювати повна заборона на такі поставки.

СПГ став ключовим елементом енергетичної торгівлі, оскільки його зручно транспортувати морем, що дозволяє Росії переорієнтувати експорт на Китай та Індію. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), ЄС досі залишається найбільшим покупцем російського СПГ, а Японія і Південна Корея, які також підтримують Україну, не поспішають скорочувати залежність. У 21-му пакеті санкцій ЄС, ухваленому в липні 2026 року, для цих країн зробили виняток щодо постачання СПГ із проєкту «Сахалін-2».

Військовий вплив на російську СПГ-логістику міг би включати атаки на танкери до прибуття до клієнтів. Україна вже продемонструвала здатність знищувати російські судна, зокрема у липні вразила 78 суден «тіньового флоту» в Чорному морі. За даними Київської школи економіки (KSE), 63% експорту СПГ із Росії забезпечує термінал «Ямал», для якого використовують лише 15 спеціалізованих криголамів. Експерт CREA Ісаак Леві зазначає, що ці судна «дорогі й важко замінні», але їхній західний менеджмент і страхування можуть стримувати Україну від атак.

Водночас значна частина СПГ перевозиться суднами, що належать союзникам України. Грецька компанія Dynagas оперує 11 танкерами, які у 2026 році забезпечили 35% обсягів «Ямалу», і отримала виняток у санкціях ЄС. Разом із японською Mitsui Osk Lines та британською Seapeak Maritime Glasgow ці компанії перевозять близько 60% російського СПГ щомісяця. Це суттєво обмежує можливості України впливати на торгівлю через атаки на судна союзників.

«Коли заборона ЄС на імпорт СПГ набуде чинності у 2027 році, розрахунок Києва може змінитися. Менше вантажів буде призначено для європейських покупців, що потенційно знизить політичні ризики для атак на ці судна», — заявив Ісаак Леві з CREA.

Альтернативою може стати атака на порти. Україна вже вражала LPG-термінал у Краснодарському краї та суттєво порушила нафтову інфраструктуру Росії у 2026 році. З п’яти діючих СПГ-терміналів найбільший — «Ямал» — може бути в зоні досяжності українських дронів, як і термінали у Висоцьку та Портовій (Ленінградська область). У липні Україна вразила нафтотермінал у Висоцьку та нафтопереробний завод в Омську на відстані понад 2 500 км, а дрони Fire Point мають заявлену дальність до 3 400 км. Термінали «Арктик 2» і «Ямал» розташовані приблизно за 3 100 км від Києва, а «Сахалін» — майже за 7 500 км, що наразі недосяжно.

Однак, навіть за наявності технічних можливостей, Україна зважує політичні та економічні ризики. Леві наголошує, що Київ «не захоче дратувати уряди ЄС, послаблювати підтримку санкцій чи ризикувати військовою допомогою». Олександр Кірк із Urgewald додає, що низький рівень газових резервів у Європі може вплинути на рішення, а частка французької TotalEnergies у «Ямалі» створює додатковий комерційний інтерес. Екологічні ризики від вибуху в Арктиці також значні через складність ліквідації аварій у суворих умовах.

Кірк підкреслює, що відповідальність за припинення торгівлі російським СПГ має лежати на Європі, а не на Україні: «Очікування до 2027 року та нові винятки лише продовжують цю торгівлю і потік європейських грошей до Росії. Європа має застосувати санкції, а не перекладати це рішення на Україну».