Термін "дофамінові покупки" набув великої популярності в соцмережах TikTok, Threads та Instagram. Це покупки, які роблять не заради практичної користі, а для отримання позитивних емоцій, пояснює практикуюча психологиня Анастасія Змага.
До таких покупок належать, наприклад, свічки, квіти, косметика, вінілові платівки, милі кухлі або квитки на концерти. Саме очікування придбання чи майбутньої події активує систему винагороди мозку, пов’язану з дофаміном, і дарує задоволення ще до моменту самої покупки.
За словами Анастасії Змаги, популярність цього тренду зростає через вплив соціальних мереж, швидкий ритм життя та постійний потік новин, що викликають втому. Для українців дофамінові покупки мають ще й особливе значення через війну. "Людям дуже не вистачає простого життя. Саме тому вони скуповують квитки на концерти, театри, фестивалі, бо хочуть жити і відчувати це життя. Це можливість посміятися і хоча б ненадовго не думати про війну", – пояснює психологиня.
Вихід у люди, нові враження та маленькі радощі допомагають не залишатися наодинці зі стресом і не шукати небезпечних способів швидкого задоволення. "Це краще, ніж коли людина замикається в собі і заповнює дефіцит дофаміну хімічними або забороненими речовинами", – додає Змага.
Психологиня також підкреслює, що соцмережі створюють тиск жити швидко, досягати успіху та реалізувати себе до 25–30 років. Це призводить до порівнянь з іншими, сумнівів у власних досягненнях і нескінченної гонитви за новими покупками або враженнями. Війна загострює екзистенційну кризу, коли люди не помічають своїх здобутків і не дозволяють собі радіти.
"Дофамін – це про очікування процесу від того, що ти отримаєш. Це те, що дає задоволення в момент очікування", – пояснює вона. Проблема виникає, коли гонитва за дофаміном виснажує людину і вона починає шукати спокійніший спосіб життя. "Люди після того, як пробували досягати успішного успіху, починають писати: 'Все, я романтизую життя в селі'. Вони хочуть жити не в шаленому темпі, де треба постійно щось доводити, а просто мати свою ферму, курей, ягнят, вирощувати овочі, купити стару хату і просто жити. Бо гонитва за дофаміном дуже виснажує і не дає жити тут і тепер", – резюмувала Анастасія Змага.

