Карла Крессі працювала моделлю з п’яти до сімнадцяти років, але постійно падала під час зйомок.
"Це було дуже соромно, і я більше не могла так працювати", — розповідає вона.
З 13 років, коли почалися її місячні, Карлу мучили нестерпні болі, але діагноз ендометріоз їй поставили лише у 25 років. До того лікарі видалили їй апендикс, помилково вважаючи, що це гострий апендицит.
"Мене кілька разів госпіталізували через хронічний запор. Я не могла їсти, мене нудило, а біль був нестерпним, але мені постійно казали, що це кишковий вірус", — додає вона.
Карла змушена була перекваліфікуватися на косметолога, бо через стан здоров’я відчувала себе "непрацездатною і ненадійною".
"Я приймала клієнтів, а потім сідала у дуже гарячу ванну, щоб полегшити біль у животі. Це було жахливо, але це був єдиний спосіб заробляти на життя", — каже 35-річна жінка з Ессекса.
За оцінками, одна з шести жінок з ендометріозом змушена залишати роботу через хворобу, яка полягає у розростанні тканини, схожої на внутрішню оболонку матки, поза нею.
Карла нещодавно давала свідчення в рамках поточного розслідування щодо впливу цього захворювання на жінок у робочому середовищі.
Наразі у Великій Британії немає законодавства, яке гарантувало б справедливе ставлення до працівниць із менструальними захворюваннями, якщо їм потрібен час на лікування або відпочинок.