Місто, яке сьогодні відоме як Кропивницький, за останні сто років кілька разів змінювало свою назву через політичні та історичні обставини.
Історія міста почалася у 1754 році з будівництва Російською імперією фортеці Святої Єлисавети. Навколо неї виникло поселення, яке отримало назву Єлисаветград. Історики наголошують, що назва пов’язана не лише з імператрицею Єлизаветою Петрівною, а й зі святою Єлисаветою, що викликало тривалі дискусії щодо походження топоніма.
Після встановлення радянської влади імперська назва стала небажаною. У 1924 році місто перейменували на Зінов’євськ на честь більшовицького діяча Григорія Зінов’єва, який народився неподалік. Однак ця назва проіснувала недовго: Зінов’єв потрапив у немилість до Сталіна, був звинувачений у «ворожій діяльності», а його ім’я почали викреслювати з публічного простору.
У 1934 році Зінов’євськ перейменували на Кірове — на честь радянського партійного діяча Сергія Кірова, убитого того ж року. Це перейменування вважають одним із найкурйозніших, адже місто втратило стару назву через зміну статусу «героя» для радянської влади.
У 1939 році після утворення нової області місто отримало назву Кіровоград, щоб відповідати назві області. Це стало другою зміною назви за п’ять років, зумовленою радянською політикою пам’яті.
Останнє перейменування відбулося у 2016 році в межах законів про декомунізацію. Верховна Рада затвердила назву Кропивницький на честь українського драматурга, актора та засновника професійного українського театру Марка Кропивницького. Ця зміна викликала значні дискусії серед місцевих жителів: частина з них підтримувала повернення історичної назви Єлисаветград, інші — нову українську назву або пропонували альтернативи.
За даними 24 Каналу, більшість перейменувань були пов’язані не з волею містян, а зі зміною політичних режимів і їхніх героїв. Історія Кропивницького вважається однією з найяскравіших і найдивовижніших серед українських міст через численні зміни назви, що відображають різні епохи української історії.