Україна оновлює вимоги до будівельних матеріалів відповідно до стандартів ЄС, що вплине на виробників цементу, вапна, скла, кераміки та інших енергоємних матеріалів. Про це повідомила народна депутатка Олена Шуляк.

Для виходу на європейський ринок виробникам доведеться враховувати не лише характеристики продукції, а й обсяг викидів, що утворюються під час виробництва. Зокрема, для цементної галузі це пов’язано з механізмом коригування вуглецевих викидів (CBAM), основна фаза якого почне діяти з 2026 року. Вартість вуглецевих викидів, сплачена в Україні, може бути врахована під час розрахунку платежу в ЄС. Якщо ж в Україні не буде дієвої системи ціноутворення на викиди, підприємства все одно сплачуватимуть, але ці кошти підуть до європейського бюджету.

Цементна галузь зазнає найбільших змін, оскільки близько 60% викидів під час виробництва цементу пов’язані з кальцинацією сировини, а не лише з використанням палива. Тому скоротити викиди лише заміною газу чи модернізацією котлів не вдасться. Для цього потрібні нові технології, сучасне обладнання та значні інвестиції. За словами Олени Шуляк, оновлення правил неможливо відокремити від заходів зі скорочення викидів.

Вона також наголосила, що недостатньо вимагати від виробників відповідності європейським стандартам, потрібні інструменти для модернізації виробництва. Паралельно з новими вимогами в Україні мають швидше запустити національну систему торгівлі викидами, забезпечити прозорий моніторинг і спрямовувати отримані кошти на оновлення підприємств.

За 2024–2026 роки Фонд декарбонізації уклав 88 договорів фінансування на понад 2,1 мільярда гривень. Однак, за оцінкою Шуляк, цього недостатньо — виробникам потрібен ширший доступ до фінансування, а механізми підтримки мають працювати швидше. Кошти від плати за викиди мають залишатися в Україні і використовуватися для оновлення підприємств — нові печі, енергоефективне обладнання, альтернативне паливо та скорочення викидів. Інакше українські виробники платитимуть за вуглець, але гроші підуть не на модернізацію промисловості.

Виробництво традиційного бетону залишається одним із найпоширеніших будматеріалів, але супроводжується значними викидами вуглецю — понад 7% світових викидів припадає на виробництво звичайного бетону. Однією з альтернатив є "зелений" бетон, у якому частину портландцементу замінюють переробленими промисловими матеріалами, зокрема летючою золою та доменним шлаком. Це дозволяє зменшити потребу у виробництві нового цементу та скоротити викиди.