Боєць 128-ї важкої механізованої бригади «Дике Поле» Руслан отримав важке поранення під час служби на позиціях у Степногірську: після вибуху російської «молнії» з протитанковою міною він втратив зір, але залишався на позиції ще пів року. Про це повідомили на сторінці бригади.
Руслан приєднався до тероборони Києва за кілька днів до повномасштабного вторгнення, не маючи військового досвіду. 24 лютого він отримав автомат і місце у добровольчому батальйоні. Після звільнення Київщини Руслан разом із побратимами потрапив до 233-го батальйону 128-ї бригади, з яким брав участь у боях за Харківщину, Луганщину, Донеччину та на Запорізькому напрямку.
У жовтні 2025 року Руслан мав лише вивести двох молодих бійців на позицію, але вирішив залишитися з ними, щоб підтримати їх. Планований короткий вихід затягнувся на пів року. Під час одного з чергувань у бліндаж влучила російська «молнія» з протитанковою міною. Руслана засипало уламками, і коли його відкопали, він виявив, що нічого не бачить.
Побратими організували догляд за Русланом: чергували, використовували медикаменти, які скидали дронами, а інструкції отримували по рації від лікаря. Руслан намагався відкрити очі пальцями, але бачив лише темряву. Лише через тиждень він почав розрізняти тіні, а приблизно за місяць зір поступово повертався. Він тренувався, щоб мати сили для виходу з позиції, і зрештою разом із побратимами подолав 12 кілометрів пішки зі зброєю та бронею.
«Я дуже вперто тренувався, але вихід дався важче, ніж я собі уявляв. У грудях просто горіло, такий біль був. Але ми вийшли!»
Руслан не розповів рідним про справжній стан здоров’я, лише сказав, що зір погіршився. Зараз він служить у підрозділі безпілотних систем і мріє повернутися додому після перемоги. Як зазначає АрміяInform, у 128-й бригаді повідомили, що росіяни готують нові атаки на Запорізькому напрямку.