Банки відмовляються проводити платежі для внесення застави за народного депутата Вадима Столара та колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру, посилаючись на рекомендації Національного банку України. Про це повідомляють джерела ZN.UA у правоохоронних органах.

11 вересня Вищий антикорупційний суд визначив для Столара запобіжний захід у вигляді 300 млн грн застави без тримання під вартою. За законом підозрюваний має внести заставу або забезпечити її внесення протягом п’яти днів. Столар у визначений строк цього не зробив, але НАБУ та САП не подали клопотання про зміну запобіжного заходу на арешт. За даними джерел, Столар повідомив стороні обвинувачення, що має необхідні кошти, однак банки відмовляються проводити платежі, вважаючи їх ризиковими. У деяких випадках банки навіть розривали з ним договори обслуговування.

Як з’ясувало ZN.UA, відмови надходять від підрозділів фінансового моніторингу банків, які керуються рекомендацією НБУ не проводити платежі, пов’язані з внесенням застав у цих справах. Столар пропонував альтернативу — арешт коштів на рахунках, але це питання не вирішило ситуацію. Джерела пояснюють, що якщо САП звернеться до суду з вимогою арешту, Столар зможе надати документи про спроби внести заставу та відмови банків, і суд, ймовірно, не задовольнить клопотання про взяття під варту.

«Якщо САП піде до суду, Столар надасть документи про те, що звертався до банків, а вони відмовлялися проводити платіж або розривали договори банківського обслуговування. За таких обставин суд не візьме його під варту», — зазначив співрозмовник ZN.UA у правоохоронних органах.

Аналогічна ситуація склалася з Іриною Мудрою. 25 серпня ВАКС взяв її під варту на 60 діб із можливістю внесення 20 млн грн застави. Мудра змогла внести 5 млн грн власних коштів, після чого її рахунки арештували. Її чоловік намагався внести решту суми, але банки не приймали платежі навіть у невеликих сумах. Як і у випадку зі Столаром, відмови надходили від фінмоніторингу, який посилався на рекомендацію НБУ.

У результаті Мудра залишається під вартою, хоча суд передбачив можливість звільнення після внесення застави. Таким чином, визначена судом альтернатива фактично не працює через блокування платежів банками.

Джерела ZN.UA наголошують, що проблема полягає не у відсутності механізмів перевірки походження коштів, а у ручному втручанні в роботу фінансового моніторингу. Раніше це дозволяло обійти контроль, а тепер — блокує платежі незалежно від походження грошей. Закон дозволяє банкам відмовляти у проведенні підозрілих операцій, але не встановлює окремої заборони на платежі для внесення застави.

«Кошти треба перевіряти. Якщо вони законні й їхнє походження підтверджене — платіж має бути проведений. Не можна замість перевірки просто блокувати саму можливість внести заставу», — підкреслив співрозмовник ZN.UA.

За оцінкою джерел, нинішня ситуація є наслідком надмірного втручання у фінмоніторинг: якщо раніше це використовували для обходу контролю, зараз — для повного блокування платежів, навіть якщо походження коштів підтверджене.