У дебютному трейлері гри Bad Magpie показали поєднання хаотичних дій головної героїні — пораненої воронової птахи, яка сіє руйнування навколо, та меланхолійної атмосфери. Головна персонажка сумно кличе зграю, що пролітає над нею, у якій помітна прогалина у формації.
Ідея цього образу належить дизайнерці та співзасновниці Milktooth Games Дейзі Фернандес, яка ще під час локдаунів 2020 року побачила в небі V-подібний, але неповний, візерунок птахів. Вона дізналася, що це «формація відсутньої людини» — авіаційна шана загиблому пілоту. Тоді ж Фернандес разом із колегами Джорджем Батчелором і Кетрін Унгер із State of Play Games обдумували ідеї для власної гри.
Спочатку Унгер запропонувала казкову історію про качку, яка закохується в зірку і вирушає на пошуки подарунків. Однак через схожість із популярною Untitled Goose Game команда вирішила змінити центрального персонажа на сороку. За словами Фернандес, сорока краще підходить для сюжету про героїню, що збирає блискучі предмети, відволікаючись від почуття покинутості: "Ти знаєш, 'Одна для смутку, дві для радості...' — це майже як гімн співзалежних."
Гра позиціонується як колекційний проєкт із метакоментарем про те, як відеоігри відволікають від глибших екзистенційних тривог. Фернандес зазначає, що розробка гри стала для неї способом уникнення смерті: "Створення гри — найкраща форма уникнення, бо можна зануритися в нескінченні завдання. Моя тривога щодо смерті зараз найтихіша за весь час."
Незважаючи на хаотичність і гротескні дії — підпал полів, запуск феєрверків у вікна машин, переслідування монітора з трубою в дзьобі — гра має експериментальний характер, натхненний Zelda: Breath of the Wild. За словами Батчелора, це дає несподівані й іноді неефективні результати. Важливу роль відіграє аудіодизайн Елі Рейнсберрі, що надає кожному об’єкту унікальне звучання.
Команда постійно тестує гру, щоб враховувати бажання гравців або ж жартувати над ними. Водночас відмовилися від деяких елементів, наприклад, від моделі села, щоб уникнути надмірної схожості з House House. Фернандес і Батчелор впевнені, що Bad Magpie має власний характер і емоційну глибину. "Існує вираз у сценаристів: щоб змусити сміятися, спочатку треба змусити плакати, і навпаки," — каже Фернандес. Батчелор додає: "Люди відчули емоційний момент, коли побачили сороку самотньою. Цей кадр підтвердив, якою буде атмосфера у фінальній грі."