Дрони атакували торговельні судна у виключних економічних зонах Болгарії та Румунії, а минулого тижня вперше удар припав на румунські територіальні води. Внаслідок атак є затонулі кораблі, загиблі та десятки зниклих безвісти моряків. Бухарест і Софія звернулися до союзників по винищувачі, протидронові системи та навіть спільне командування. Як повідомляє «Еспресо», ці події ставлять під питання, чи не перевіряє Москва, де саме проходить межа, яку НАТО готове захищати.

Війна за порти виходить за межі України

З середини липня Росія посилила удари по портах півдня України і суднах, що заходять туди. 19 липня ракетний удар по судну Golden Leo біля Одеси забрав життя десяти людей. До кінця літа зафіксовано понад 70 атак на портову інфраструктуру та понад 60 ударів по торговельних суднах. Аналітики Atlantic Council вважають, що мета Москви — ізолювати найбільший український морський порт. Україна відповідає ударами по російських портах, що призвело до скорочення експорту пшениці обох країн приблизно на 60%.

Ускладнення експорту через Одесу змусило Україну більше використовувати дунайські порти Ізмаїл і Рені. Судна з цих портів прямують до Босфору вздовж берегів Румунії та Болгарії, тобто через води країн-членів НАТО. Це призвело до бойових дій біля їхніх берегів.

Хронологія атак біля берегів НАТО

5 жовтня біля Румунії дроновий удар призвів до загоряння і затоплення турецького вантажного судна, загинули двоє людей, одинадцятьох врятували. 6 жовтня вперше під удар потрапили кораблі у виключній економічній зоні Болгарії: затонуло судно Alfa Watan, доля екіпажу невідома, інше судно Able евакуювали. 13 жовтня дрони вразили ще два судна біля болгарського узбережжя, одне з них затонуло, одинадцять моряків зникли. 14 жовтня дрони вдарили вже в румунських територіальних водах по танкеру Yara J, а наступного дня — по танкеру Wine Trader поблизу румунських вод, сім членів екіпажу залишаються зниклими. За різними підрахунками, загинули щонайменше двоє людей, понад двадцять — зникли безвісти.

Юридична «сіра зона» та п’ята стаття НАТО

Більшість атак сталися у виключних економічних зонах, тобто за межами територіальних вод. Це означає, що формально вони не активують колективну оборону за статтею 5 НАТО. Румунський аналітик Раду Тудор зазначає, що питання поширення статті 5 на ВЕЗ залишається відкритим. Однак 14 жовтня удар по Yara J стався вже в територіальних водах Румунії, що ускладнює трактування таких атак як «побічних наслідків війни в Україні».

«Слів недостатньо», — заявив румунський військовий аналітик Раду Тудор, коментуючи реакцію НАТО.

Навіть у територіальних водах судна під іноземним прапором не завжди вважаються «територією НАТО», тому кожен інцидент ставить питання не лише про географію, а й про те, що Альянс вважає нападом на себе.

Хто стоїть за атаками і чого прагне

Болгарія та Румунія підозрюють Росію, але офіційно доказів не мають. За даними Reuters із посиланням на джерело в НАТО, по деяких суднах били дрони російського походження. Румунський президент Нікушор Дан підтвердив, що дрони є «прямими наслідками війни агресії Росії проти України», але не уточнив їхнє походження. Болгарський прем’єр зазначив, що ці атаки вигідні Росії, але довести її причетність складно. Київ наполягає, що українські сили не діяли в районі інцидентів.

Аналітики вважають, що це може бути свідомий тест на стійкість НАТО або спроба завдати економічної шкоди Україні, використовуючи близькість коридору до берегів країн Альянсу. Якщо реакція НАТО залишиться слабкою, подібні інциденти можуть повторюватися ще ближче до берегів.

Реакція НАТО та союзників

Болгарія офіційно звернулася до НАТО по бойові літаки і протидронові системи, про це заявив міністр оборони Димитар Стоянов. Румунія та країни Балтії також просять допомоги. Софія пропонує мораторій на удари по цивільних суднах у Чорному морі й планує приєднатися до ініціатив Альянсу.