Українські археологи у липні 2026 року дослідили давньоруський некрополь на околиці Києва, виявивши численні артефакти XII століття. Пошукові роботи проводилися на Голосіївському курганному могильнику, повідомляє у Фейсбук Інститут археології НАН України.
Розкопки тривали на площі 233 квадратні метри і були організовані спільно з Національним музеєм історії України, студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка та волонтерами. Цей некрополь, розташований на адміністративній території столиці, відкрили лише у 2008 році, а перші стаціонарні розкопки почалися у 2025 році. Тоді вдалося підтвердити давньоруське походження курганів, однак досліджений насип виявився кенотафом — меморіальним похованням без останків.
Цього року археологи зосередилися на двох найбільших курганах першої групи. У насипах і рівчаках зафіксували залишки тризни — деревне вугілля, уламки кераміки, а також два скупчення обпаленої деревини, які могли слугувати ритуальними вогнищами. Крім того, у передматериковому шарі знайшли крем’яне знаряддя палеолітичної епохи.
У центрі кожного кургану виявили по одному чоловічому похованню, які відповідали християнським традиціям: померлих поклали головою на захід у дерев’яних трунах, від яких збереглися лише залізні цвяхи, без жодних речей біля кістяків. Водночас дослідники знайшли несподівані артефакти — на рівні підошви другого кургану та в засипці могильної ями виявили 11 бронзових підвісок-лунниць і два семилопатевих скроневих кільця жіночого типу.
За словами авторів дослідження, "їх слід розцінювати як 'посмертні дари'", враховуючи стать похованого та місце розташування прикрас. Аналіз кераміки дозволив точніше датувати пам’ятку XII століттям, що свідчить про збереження курганного обряду поблизу Києва навіть після поширення християнських поховальних традицій.
Дослідники припускають, що могильник належав сільському населенню київської округи, хоча конкретне поселення поки не встановлено. Знайдені семилопатеві скроневі кільця традиційно вважаються етнічною ознакою племені в’ятичів. Майбутні краніологічні та ДНК-дослідження мають допомогти уточнити походження похованих.

