Центр протидії дезінформації фіксує, що гендерно зумовлена дезінформація є важливим інструментом у російських інформаційних операціях, зокрема щодо дискредитації жінок у Збройних силах України та суспільстві загалом. Про це в інтерв’ю «Жінки в медіа» розповіла Анаїт Хоперія.
За її словами, російська пропаганда регулярно поширює фейки про жіночу мобілізацію, намагаючись знецінити роль жінок і підірвати довіру до них. «Гендерно зумовлена дезінформація — це підсилювач російських ворожих кампаній», — зазначила Хоперія, наголошуючи на системності таких атак, зокрема з використанням штучного інтелекту для створення дискредитаційних відео під іменами відомих телеведучих.
Російські наративи часто базуються на кризових темах, які можуть дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні. Наприклад, маніпуляції навколо жіночого ветеранського руху та закликів до посилення ролі жінок в армії перетворюються на фейки про «тотальну мобілізацію жінок» і «катастрофу». Також поширювалися штучно згенеровані відео з «чорними вдовами», які нібито радили українкам шукати військових чоловіків для отримання компенсацій після їхньої загибелі. Хоперія пояснює, що це проєкція російської реальності на Україну з метою дискредитації.
Вона підкреслює, що гендерна тематика не є кінцевою метою ворожих інформаційних операцій, а служить інструментом для дискредитації як жінок, так і важливих процесів усередині країни, наприклад мобілізації. Росія використовує подібні наративи в різних країнах, адаптуючи їх під культурний контекст. Зокрема, у спільному звіті Центру та Європейської служби зовнішніх зв’язків проаналізовано, як росіяни дискредитують тему вступу України до ЄС, поширюючи схожі наративи через мережі сайтів, що генерують контент штучним інтелектом.
Щодо інформаційних атак на українських жінок — журналісток, військовослужбовиць, політикинь — Хоперія пояснює, що вони часто стають мішенню через активне споживання інформації, особливо в соцмережах із переважно жіночою аудиторією, наприклад Instagram. Пропагандисти використовують емоційні теми, як-от мобілізація, поєднуючи їх із давніми наративами, щоб посилити вплив дезінформації. Росія застосовує тактику повторення однієї й тієї ж брехні через телеграм-канали, що дозволяє масштабувати атаки.
Центр протидії дезінформації працює над механізмами співпраці з платформами, зокрема TikTok, для видалення дискредитаційних відео. За словами Хоперії, матеріали організації «Жінки в медіа» допомогли у виявленні таких атак. Вона наголосила на важливості не лише блокування контенту, а й навчання суспільства розпізнавати загрози, зокрема змонтовані відео з використанням штучного інтелекту.
Також триває адаптація європейських законодавчих актів, зокрема Digital Services Act, що відкриє нові можливості для регулювання. Наразі Центр має статус Trusted Partner на платформах TikTok і Google, а через Міністерство цифрової трансформації взаємодіє з Meta. Хоперія підкреслює, що робота з платформами базується на наданні верифікованих даних і демонстрації системності атак, що дозволяє налаштовувати алгоритми для автоматичного виявлення шкідливого контенту ще до його публікації.
«Коли відбувалися масові ШІ-атаки на наших військових, ми передали великий дата-сет платформі TikTok, що дозволило їм не просто блокувати акаунти, а налаштувати алгоритми для автоматичного видалення такого контенту», — розповіла Анаїт Хоперія. Вона сподівається, що найближчим часом в Україні ухвалять відповідне законодавство для посилення протидії дезінформації.