За два роки роботи Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) вдалося виявити активів на десятки мільярдів гривень, але їх подальша доля залишається невідомою через проблеми з управлінням і прозорістю.
За даними Аналітичного центру Інституту законодавчих ідей, у 2024 році АРМА опрацювала понад 5,4 тисячі запитів від правоохоронців, а у 2025 році ця цифра зросла до 5,5 тисяч. За цей час виявлено понад 47 тисяч об’єктів нерухомості, 20 тисяч автомобілів, а також корпоративні права на суму понад 50 мільярдів гривень. Проте подальший шлях цих активів — арешт, передача в управління, продаж чи конфіскація — залишається непрозорим.
Як повідомляє Аналітичний центр, відсутність наскрізної статистики унеможливлює визначити, скільки активів реально арештовано, скільки передано в управління та скільки продано. Система держзвітності не охоплює повний ланцюг від виявлення до отримання економічного результату, що ускладнює контроль і координацію між відомствами.
Фінансові показники АРМА за 2025 рік демонструють надходження у 2,178 мільярда гривень, що більше за 1,5 мільярда у 2024 році. Однак значну частину цих коштів забезпечили кілька великих нафтогазових активів, переданих Кабінетом Міністрів за спеціальною процедурою. Водночас близько 20 тисяч активів або простоюють, або приносять мінімальний дохід.
Крім того, часто майно передається управителям із затримками. Середній термін передачі — близько місяця, але трапляються випадки, коли це займає понад рік. Представники АРМА неодноразово стикалися з блокуванням доступу до об’єктів, зокрема маєтку колишнього міністра МВС Віталія Захарченка та Будинку профспілок у Києві. Конкурс з управління київським ТРЦ «Гулівер» тривав понад рік і завершився безрезультатно.
Продаж арештованого майна також має низьку ефективність. У 2025 році проведено 184 електронні аукціони, які принесли 411 мільйонів гривень, але лише 22% з них завершилися успішно. Часто на торги приходив лише один учасник. Наприклад, продаж 460 гектарів землі на Закарпатті оголошували дев’ять разів, а після продажу результати скасували через зв’язки покупця з колишнім власником.
Єдиний державний реєстр активів налічує понад 421 тисячу об’єктів, але він не виконує функції повноцінного моніторингу. АРМА не може автоматично визначити, скільки майна знято з арешту або скільки коштів заблоковано на рахунках. На міжнародному рівні виявлено 16 банківських рахунків на понад 6 мільйонів доларів, вілли та частки в іноземних компаніях, але механізм повернення цих активів досі не налагоджений.
Реформа АРМА створила основу для змін, але без завершення кадрових призначень, належного фінансування, впровадження наскрізної статистики, модернізації реєстру та оптимізації управління активами система ризикує залишитися неефективною. Відповідальність за це лежить як на самому Агентстві, так і на центральних органах влади, зокрема Верховній Раді, Кабінеті Міністрів та правоохоронних органах.
За словами Аналітичного центру Інституту законодавчих ідей, "суспільство, експертне середовище та міжнародні партнери оцінюватимуть ефективність АРМА не за кількістю проведених зустрічей чи оголошених торгів, а за реальним фінансовим результатом і кількістю майна, яке справді почало працювати на державу".