За даними Генерального директорату Європейської комісії з питань мобільності та транспорту (DG MOVE), у липні 2026 року близько 80% українського експорту зерна, олійних культур та супутньої продукції здійснювалося морським шляхом. Водночас 90% імпорту та 95% експорту неаграрної продукції проходили через так звані «коридори солідарності» — європейські сухопутні та річкові маршрути.

Єврокомісія зазначає, що у липні основна частина імпорту до України — паливо, автомобілі, добрива, військова й гуманітарна допомога — надходила саме через ці коридори. Морські перевезення забезпечували лише 10% імпорту. Для експорту промислових товарів, зокрема руди та сталі, частка європейських маршрутів сягала 95%, а Чорне море — лише 5%.

Однак ситуація з аграрним експортом суттєво відрізняється: близько 2,4 млн тонн зерна та олійних у липні було вивезено морем, тоді як на сухопутні шляхи припадало лише 20%. Загалом із травня 2022 року через «коридори солідарності» пройшло близько 230 млн тонн українського експорту, з них 103 млн тонн — агропродукція. За цей же період Україна імпортувала через ці маршрути 111 млн тонн товарів.

Чому морський експорт залишається критичним

Попри розширення сухопутної логістики, повністю замінити морські перевезення неможливо. Глибоководні порти Одеси, Чорноморська та Південного дозволяють транспортувати великі партії з меншими логістичними витратами. За оцінкою Світового банку, відновлення повноцінної роботи цих портів у 2024 році дало економіці України додатково близько 8 млрд доларів завдяки зростанню експорту та зниженню вартості логістики. Дунайські порти, залізниця та автомобільні маршрути залишаються важливими, але не можуть повністю компенсувати втрати у разі тривалої блокади Чорного моря.

«Коридори солідарності також відіграють вирішальну роль для українського імпорту. З травня 2022 року вони дозволили Україні імпортувати близько 111 млн тонн товарів, таких як паливо, транспортні засоби, добрива, а також військова і гуманітарна допомога», — йдеться у звіті Єврокомісії.

Наслідки атак на порти та зміна прогнозів

У липні–серпні 2026 року російські обстріли портової інфраструктури Великої Одеси створили додаткові ризики для експорту. За оцінками експертів, тривале обмеження роботи портів може призвести до щомісячних втрат експортної виручки у розмірі 1,5–2 млрд доларів. Національний банк України прогнозує можливу втрату 2,5 млрд доларів експортних надходжень у другому півріччі 2026 року. Для аграрного сектору три місяці блокади означають близько 9 млн тонн невивезеної продукції, а металургія може втратити до 30% видобутку на окремих ГЗК і 1,3 млн тонн залізничних перевезень.

Серед пріоритетів у логістиці — максимальне використання портів Ізмаїл і Рені, розширення транзиту через Молдову та Румунію, збільшення парку вагонів і локомотивів, а також підтримка страхування воєнних ризиків. На цьому тлі Україна вже коригує прогнози аграрного експорту: міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомив агентству Reuters про зниження очікуваного експорту зерна у 2026/27 маркетинговому році до 38–40 млн тонн (раніше прогнозували 43 млн тонн), зокрема через фактичне припинення заходу суден у порти Одеси з початку серпня.

Європейські «коридори солідарності» залишаються ключовою гарантією для зовнішньої торгівлі України, однак для великих обсягів аграрної та промислової продукції безпечна робота чорноморських портів залишається вирішальною.