Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило результати першого етапу дослідження впливу азартних ігор на суспільство, згідно з якими 70% українців вважають, що люди приходять у азартні ігри насамперед для того, щоб заробити гроші.
За даними дослідження, 84% українців не вважають себе азартними гравцями, 5% опитаних грали протягом останнього року, а лише 2% – протягом останнього місяця. Для Мінцифри, яка понад рік формує політику у сфері азартних ігор і лотерей, це дослідження стало важливим інструментом для відокремлення фактів від стереотипів і формування об’єктивної картини поширення азартних ігор в Україні.
Однак найбільшу увагу привертає саме сприйняття азартних ігор як способу заробітку. "Людина, яка сприймає азартні ігри як спосіб заробітку, від самого початку заходить у гру з хибним очікуванням. Вона не готова до програшу, адже не сприймає його як можливий результат", – пояснюють у Мінцифрі. Це призводить до небезпечного явища – бажання відігратися, збільшення ставок і прийняття нерозважливих рішень під впливом ілюзії майбутнього виграшу.
Міжнародний досвід показує, що регулювання азартних ігор має виходити за межі контролю бізнесу і включати формування відповідального ставлення до гри. У країнах Європи, таких як Іспанія, Італія та Португалія, заборонена реклама, яка створює ілюзію легкого заробітку або пропонує азартні ігри як спосіб вирішення фінансових проблем. У Великій Британії діє кампанія When the Fun Stops, Stop, яка нагадує, що гра має залишатися розвагою, а також впроваджуються Financial Risk Assessments – оцінка фінансової вразливості гравців.
Інші країни, зокрема Канада, Бельгія та Австралія, також реалізують інформаційні кампанії і державні реформи, спрямовані на профілактику шкоди від азартних ігор. В Австралії, зокрема, розширюють програми фінансового консультування для постраждалих гравців.
В Україні вже почали впроваджувати політику відповідальної гри. Зокрема, посилили контроль за незаконною рекламою, вперше штрафують блогерів за просування нелегального контенту, а агентство PlayCity налагодило партнерства з глобальними цифровими платформами для оперативного реагування на порушення. Запущено онлайн-інструмент для скарг на незаконну рекламу та механізми самообмеження.
Для системної боротьби з ігровою залежністю розроблено Стратегію до 2035 року, яка передбачає раннє виявлення проблеми, профілактику, психоосвіту та роботу з молоддю. У реалізації Стратегії братимуть участь понад 40 державних установ, зокрема МОЗ, Міносвіти, Мінсоцполітики, Міноборони, правоохоронні органи, Мінцифра та PlayCity.
"Ми визнаємо, що проблема існує. І перекладати всю відповідальність на людину – неправильно. Особливо, коли в умовах великої війни це питання виходить далеко за межі особистої проблеми", – зазначають у Мінцифрі. Стратегія розрахована на десять років, оскільки формування культури відповідальної гри потребує тривалої, скоординованої роботи, спрямованої не лише на реагування, а й на запобігання проблемі.