CEO «Нафтогазу» Сергія Корецького призначено прем'єр-міністром України, тож одна з найбільших державних компаній країни залишилася без керівника.
НАК «Нафтогаз України» є стратегічним елементом енергетичної системи країни. Напередодні складної зими від його роботи буквально залежить, чи буде в українців тепло. Пошук нового очільника компанії — завдання надскладне, адже керівник має працювати одночасно в кількох площинах: забезпечувати бізнес-результат, взаємодіяти з державою, відповідати очікуванням міжнародних партнерів і ухвалювати рішення в умовах постійної невизначеності.
Як повідомляє джерело, повноцінний пошук CEO такого рівня зазвичай триває від трьох до шести місяців. Якщо ж мова про міжнародний пошук або дуже вузький ринок, цей процес може затягнутися. Людей, готових очолити державну компанію, небагато — їх називають «діамантами», адже вони вже досягли успіху в своїй сфері і ретельно зважують пропозиції через високий рівень відповідальності, політичний тиск, обмежені можливості реалізувати власне бачення та значні репутаційні ризики.
У кризовий період компанія обирає не лише генерального директора, а й стиль управління, принципи формування команди та корпоративну культуру на роки наперед. Тому оцінювати кандидата потрібно не лише за професійним досвідом, а й за здатністю працювати в невизначеності, швидко навчатися, ухвалювати складні рішення під тиском і зберігати довіру людей.
Пошук CEO починається з визначення викликів, які стоятимуть перед компанією найближчими роками. Це дозволяє сформувати профіль майбутнього керівника. Далі формується довгий список кандидатів, проводяться глибинні інтерв’ю, оцінка лідерських компетенцій, перевірка репутації, рекомендацій і результатів роботи.
На ринку є люди, яких регулярно розглядають на позиції CEO великих компаній, але це не гарантує, що вони підійдуть саме для «Нафтогазу». Кожен бізнес перебуває на різному етапі розвитку, тому важливо знайти не найкращу людину на ринку загалом, а найкращу саме для конкретного контексту.
Очільник великої державної компанії має володіти низкою ключових компетенцій. Серед них — досвід роботи в кризових умовах, стратегічне мислення разом зі швидкістю ухвалення рішень, здатність формувати сильну команду, емоційна стійкість і репутація, яка є одним із головних управлінських ресурсів.
Галузевий досвід важливий, але не обов’язковий. Сильний керівник може прийти з іншої індустрії, якщо здатен швидко навчатися, працювати з експертами і ухвалювати якісні рішення на основі нової інформації. Ідеальний бекграунд CEO великої державної компанії — це поєднання досвіду у великому бізнесі, державному секторі та антикризовому управлінні.
Головна помилка під час призначень — оцінювати кандидата лише за минулими досягненнями. Важливо також зрозуміти, чи відповідає людина майбутнім викликам, оцінити її мотивацію, управлінські компетенції, характер і репутацію. Не менш поширена помилка — ухвалювати рішення занадто швидко або навпаки переоцінювати професійний досвід і недооцінювати лідерські якості.
За двадцять років роботи в executive search автор переконаний: сильні лідери вирізняються не тим, що знають усі відповіді, а тим, що ставлять правильні запитання. Як у четвертому сезоні True Detective, де героїня Джоді Фостер повторює: "Wrong question". Сильний CEO формулює правильні запитання, залучає сильніших за себе людей і не втрачає якості рішень навіть під тиском війни, політики та постійної турбулентності. Саме такі лідери сьогодні потрібні стратегічним державним компаніям України.