Україна може налагодити серійне виробництво мікроракет для боротьби з реактивними дронами на кшталт «Шахед» приблизно за рік від старту робіт над заводом — такі висновки наводить Defense Express, аналізуючи досвід європейського стартапу Frankenburg Technologies.

За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Росія щомісяця виготовляє близько 3000 реактивних дронів «Герань-4» і «Герань-5». Для ефективної протидії Україні потрібні мікроракети, які можна випускати у співставних обсягах. Одним із прикладів такої зброї є Mark 1 — малогабаритна твердопаливна ракета масою менше 2 кг, довжиною 65 см і діаметром 60 мм, оснащена системою візуального самонаведення. Виробник позиціонує її як значно дешевшу за «Шахед».

Mark 1 здатна уражати цілі на відстані до 2 км і висоті до 1,5 км, включно з реактивними дронами, що летять зі швидкістю до 600 км/год. Ракету можна запускати з літаків і безпілотників. На її основі Airbus реалізує проєкт Bird of Prey для боротьби з реактивними дронами.

Як швидко можна розгорнути виробництво

Перші інвестиції у Frankenburg Technologies (1,5 млн євро) надійшли у жовтні 2024 року. До літа 2025 року компанія вже мала пускову установку, стабільно працюючу ракету та бойову частину. Восени того ж року стартап почав укладати угоди з іншими оборонними компаніями, але серійне виробництво ще не стартувало. Перший підтверджений випадок знищення дрона літакового типу ракетою Mark 1 стався у грудні 2025 року — приблизно через 13 місяців після початку активної роботи над проєктом.

«До кінця 2026 року Frankenburg планує виготовити 1500 Mark 1, а до кінця року вийти на показник 100 ракет на добу, або близько 3000 на місяць», — зазначає Defense Express.

У лютому 2026 року компанія залучила нові інвестиції (загалом уже 40 млн євро) і за підтримки уряду Латвії відкрила в червні 2026 року завод із виробництва зенітних мікроракет у Ризі. Підготовка до запуску підприємства тривала близько року. Водночас запуск заводу не означає миттєвий вихід на максимальні обсяги: Frankenburg поступово нарощує виробництво, а масштабування до мільйона ракет на рік можливе лише за наявності відповідних замовлень.

Досвід Frankenburg Technologies свідчить, що за достатнього фінансування та держпідтримки шлях від ідеї до серійного виробництва мікроракет для боротьби з дронами може зайняти близько року, а вихід на обсяги, співставні з російськими темпами виробництва «Шахедів», — ще кілька місяців.