Україна розраховує завершити технічний етап переговорів про вступ до Європейського Союзу до кінця 2027 року, хоча за досвідом інших країн цей процес зазвичай триває від трьох до п’яти років. Про це заявив перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Вадим Галайчук у проєкті «Євроінтеграція» на телеканалі «Еспресо».

За словами Галайчука, Україна вже перейшла від підготовчого етапу до безпосередніх переговорів про членство. Після відкриття переговорних кластерів країна має виконувати вимоги ЄС і поступово закривати розділи переговорів. Він підкреслив, що попередні розширення ЄС показують: від початку переговорів до підготовки угоди про вступ зазвичай минає 3–5 років, залежно від готовності країни-кандидата.

Після завершення технічної частини переговорів процес не закінчується — угода про вступ має пройти політичну ратифікацію в усіх державах-членах ЄС, що може зайняти ще 1–2 роки. Галайчук наголосив, що Україна погодила з партнерами орієнтовний термін завершення технічного етапу — кінець 2027 року, коли має бути погоджено проєкт угоди про вступ.

«Україна сформулювала для себе, точніше, погодила з партнерами строк кінець 2027 року, як кінець технічного етапу, коли ми проходимо перемовини по всіх кластерах, досягаємо згоди, як має виглядати проєкт угоди про вступ і до кінця 2027 року ми маємо оцей проєкт угоди з нашими партнерами погодити», — зазначив Вадим Галайчук.

Наразі Україна вже відкрила два переговорні кластери і сподівається у вересні відкрити інші. Одним із ключових завдань стане поступове закриття переговорних розділів, зокрема виконання проміжних бенчмарків — індикаторів, за якими оцінюється прогрес країни-кандидата. Галайчук назвав це першою серйозною перевіркою для України у процесі переговорів із ЄС.

Водночас, як підкреслив депутат, на процес вступу впливають не лише реформи в Україні, а й двосторонні суперечки з окремими країнами-членами ЄС. Зокрема, Угорщина вже використовує питання національних меншин, щоб сповільнювати виконання Україною проміжних вимог. Галайчук не виключає, що Будапешт і надалі використовуватиме питання освіти, релігії та захисту меншин для впливу на переговорний процес.

Подібна практика, за його словами, характерна не лише для України: наприклад, Чорногорія має складні переговори з Хорватією через двосторонні питання, які не були частиною переговорної рамки. Галайчук вважає, що важливим буде здатність Єврокомісії модерувати такі суперечки, щоб вони не ставали перешкодою для вступу України до ЄС.

Україна та Європейський Союз 14 липня офіційно відкрили шостий переговорний кластер щодо членства Києва — «Зовнішні відносини».