Аномальна спека, посуха та зниження рівня води у Дунаї створюють додаткові труднощі для України, послаблюючи альтернативні маршрути експорту зерна та постачання електроенергії. Як повідомляє Newsweek, ці природні явища стали неочікуваним «союзником» Росії на тлі її ударів по українській портовій та транспортній інфраструктурі.
Росія посилила атаки на порти поблизу Одеси: лише у липні зафіксовано 35 атак на судна в портах, ще 22 — на кораблі в морі, а також 67 ударів по портовій інфраструктурі. 9 серпня російські війська атакували міст у Маяках, що з’єднує Одесу з напрямками на Молдову та Румунію.
Дунай став одним із ключових альтернативних шляхів для експорту українського зерна після того, як Чорноморські порти стали небезпечними. Однак цього літа через засуху рівень води у річці впав настільки, що це вже вплинуло на судноплавство та виробництво електроенергії. Після початку повномасштабного вторгнення Україна переорієнтувала частину експорту на автомобільний, залізничний та річковий транспорт, а після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи у 2023 році створила власний морський коридор. За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, понад 30 млн тонн зерна та олійних культур можуть не потрапити на міжнародні ринки, якщо перебої не буде усунуто.
Проблеми виникли і в енергетиці. Через російські атаки Україна втратила значну частину генеруючих потужностей, а в період спеки потреба в електроенергії зростає. Одним із варіантів стала закупівля електроенергії в Європі, але засуха вдарила і по країнах, які залежать від Дунаю. Угорська АЕС «Пакш» через низький рівень води знизила потужність приблизно до 10% від звичайної, а в Румунії через рекордно низький рівень води в Дунаї один із двох енергоблоків АЕС «Чернаводе» довелося зупинити. 11 серпня оператор попередив про можливе відключення останнього працюючого реактора.
Окремою проблемою залишається водопостачання на півдні України. До руйнування Каховської дамби та водосховища у червні 2023 року вони забезпечували роботу 31 зрошувальної системи у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. У 2021 році ці системи дозволили виростити близько 4 млн тонн зерна та олійних культур.
Newsweek також навів дані про пожежі в Україні: за інформацією Об’єднаного дослідницького центру Єврокомісії, у 2024 році в Україні вигоріло близько 965 тисяч гектарів — це більш ніж удвічі перевищує площу пожеж у країнах ЄС за той самий період. Жара, посуха та бойові дії підвищують ризик масштабних пожеж.
Водночас Росія також стикається з наслідками екстремальних погодних явищ: у 2025 році в Ростовській області через посуху та заморозки було втрачено або пошкоджено близько 1 млн гектарів посівів. У матеріалі Newsweek зазначається, що російський чиновник Анатолій Тіхонов закликав Москву використати проблеми з урожаєм у Європі для отримання торгових і політичних переваг.
«Понад 30 млн тонн зерна та олійних культур можуть не потрапити на міжнародні ринки, якщо перебої не буде усунуто», — заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький.
За оцінкою Newsweek, Україна має альтернативи, але її запасні маршрути та системи одночасно страждають від російських атак і несприятливих погодних умов.
Нагадаємо, російські удари по портах Великої Одеси та цивільних суднах фактично паралізували морський експорт України. Судновласники та трейдери призупинили роботу, а альтернативні маршрути не здатні повністю замінити глибоководні порти. Станом на 23 липня судновласники тимчасово припинили заходи суден до українських чорноморських портів через загрозу російських атак. Це рішення ухвалювали самі судновласники, а не українська влада, повідомив Тарас Висоцький. Минулого тижня в Одеській затоці затонуло турецьке судно GOLDEN LEO, яке перевозило зерно, після російської атаки.