Президент України Володимир Зеленський готується до зустрічі з Дональдом Трампом у Вашингтоні, де він представить не прохання, а аргументи на користь подальшої підтримки України.
Москва більше не контролює інформаційну рамку навколо України, як це було раніше. Росія роками намагалася переконати американських політиків, що проблема війни — не у Путіні, а в Україні, звинувачуючи Київ у небажанні миру та Захід у затягуванні конфлікту. Цю тезу Кремль повторював щодня, зокрема і міністр закордонних справ Сергій Лавров під час зустрічей з американськими представниками. Однак сьогодні ця риторика втрачає ефективність.
Поки російська дипломатія вимагала припинити допомогу Україні, світ бачив іншу картину: Україна виробляє власну далекобійну зброю, переносить війну на територію ворога і демонструє конкретні результати. Саме ці досягнення дедалі більше впливають на політичні рішення партнерів України. Візит до Києва американської політикині Лори Лумер став показовим, адже вона побачила реальність, а не пропагандистську картинку Кремля — місто під балістичними ударами, наслідки атак на Лавру і руйнування, спричинені «русским миром».
Цей візит викликав нервову реакцію Кремля, оскільки коли люди бачать реальність на власні очі, пропаганда втрачає силу. Зеленський їде до Вашингтона з позиції сили: Україна довела здатність самостійно виробляти сучасну зброю, стала центром розвитку безпілотних технологій і має унікальний досвід ведення сучасної війни. Це вже не історія про благодійність, а про партнерство.
Дедалі більше американських політиків говорять про спільне виробництво озброєння, розвиток технологій і довгострокову співпрацю з Україною, а не про скорочення допомоги. Для Кремля це сигнал провалу стратегії, яка базувалася на припущенні, що Захід втомиться і відмовиться від підтримки Києва. Нині у Вашингтоні шукають шляхи завершення війни і переговорів, але ніхто не збирається позбавляти Україну права на захист чи залишати її без зброї.
Російські заяви про «неприпустимість накачування київського режиму зброєю» дедалі більше звучать безпорадно. Зброя для України стала питанням безпеки Європи і США, що дедалі краще усвідомлюють навіть ті політичні кола, на підтримку яких Кремль раніше розраховував. Хоч попереду ще багато складних рішень і переговорів, очевидно, що Москва більше не може нав’язувати Заходу власне бачення війни. Якщо Кремль найбільше боїться продовження постачання зброї Україні, це означає, що саме ця зброя руйнує не лише російську військову машину, а й політичний розрахунок Путіна — змусити Захід відмовитися від Києва. Цей план більше не працює.