Закон «Про засади державної мовної політики», відомий як закон Ківалова-Колесніченка, ухвалений у 2012 році, був не просто внутрішньою ініціативою, а частиною стратегії Кремля зі створення підґрунтя для подальшої агресії проти України. Про це йдеться в аналітичному матеріалі 24 Каналу.

Ще на етапі підготовки цього закону у 2011 році Венеційська комісія Ради Європи попереджала, що документ не відповідає стандартам захисту мовних меншин і створює безпрецедентні привілеї саме для російської мови, витісняючи українську з публічного простору. Організація з безпеки і співробітництва в Європі через свого Верховного комісара у справах національних меншин також вказувала, що встановлений законом бар'єр у 10% етнічного населення для надання мові статусу регіональної призведе до домінування російської мови на Півдні та Сході України.

Міжнародні експерти з конституційного права підкреслювали, що закон дозволяв місцевим чиновникам ігнорувати державну мову у діловодстві, освіті та медіа, що сприяло фрагментації культурного й адміністративного простору країни. Аналітики Freedom House у своїх звітах називали цей закон інструментом політичної поляризації, який віддаляв Україну від європейських стандартів.

«Закон створював безпрецедентні штучні привілеї суто для російської мови, ба більше – ще й витісняючи українську з публічного простору», — йдеться у висновках західних правознавців.

Дослідники російської гібридної війни зазначають, що цей закон став юридичною зброєю, яка дозволила місцевим радам на Півдні та Сході України офіційно підняти «мовні кордони». Росія використовувала наратив про «захист російськомовного населення» як casus belli для вторгнення у 2014 році, що підтверджують звіти Amnesty International та Human Rights Watch: системних утисків російськомовних в Україні не існувало.

Хоча Конституційний Суд України скасував цей закон у 2018 році, його наслідки стали каталізатором подій, які призвели до анексії Криму та війни на Донбасі. Історія закону Ківалова-Колесніченка стала прикладом того, як мовна політика може бути використана для підготовки до зовнішньої агресії.