Західні партнери вирішили модернізувати радянські зенітно-ракетні комплекси, щоб підвищити ефективність протидії дронам і крилатим ракетам. Про це пише військовий оглядач Кирил Данильченко у матеріалі для «Еспресо».
У рамках цієї програми Україна отримає сучасні антидронові радари RPS 202, які здатні виявляти навіть малопомітні цілі на фоні землі. Особливістю цих радарів є мікродоплерівський аналіз: вони фіксують не корпус дрона, а зсув від гвинта та металевих частин двигуна, що дозволяє виявляти цілі незалежно від матеріалу фюзеляжу. Один такий радар може контролювати радіус до 30 км, замінюючи кілька спостережних постів із тепловізорами. При цьому система працює у режимі низької ймовірності перехоплення сигналу, що ускладнює її виявлення ворогом.
Окрім радарів, у пакеті допомоги згадуються ракети GAM-67. За словами автора, йдеться або про модернізовані корабельні зенітні ракети RIM-67, або про нові гібридні перехоплювачі, створені на основі старих зразків. У будь-якому разі, це рішення спрямоване на підсилення можливостей ураження повітряних цілей, зокрема реактивних безпілотників.
За даними Данильченка, до початку 2025 року запаси ракет для С-300 у світі практично вичерпано: країни, які мали ці комплекси, вже передали все, що було придатне до використання. Тому понад 2,68 млрд доларів спрямували не на закупівлю старих ракет, а на модернізацію радянських корпусів із використанням західних технологій. Від старої ракети залишається лише корпус і кермові елементи, а вся електроніка та двигуни — це розробки західного військово-промислового комплексу, профінансовані європейськими країнами через американські фонди.
«Європейці дають живі гроші, щоб захистити свій східний фланг, але всі $2,68 млрд до останнього цента осідають у касах американського ВПК», — зазначає Данильченко.
Фінансування організовано так, щоб не викликати заперечень у Конгресі США: американську частку оформляють як інвестицію у Фонд відбудови України, але лише за умови, що Європа вкладає таку ж суму. У підсумку американські заводи отримують замовлення на кілька років наперед, Європа фінансує проєкт, а Україна отримує оновлену систему ППО для боротьби з дронами та ракетами.
На думку автора, це не передача сучасних комплексів, а створення дешевої та масової системи протиповітряної оборони на основі поєднання радянських платформ із західними технологіями. Такий підхід дозволяє знизити вартість знищення цілей і підвищити живучість системи ППО.

