На ранок 24 липня три російські ракети вразили Київ, з яких українська ППО змогла перехопити лише одну через гостру нестачу західних перехоплювачів. Дві ракети влучили у спортивний центр, де проходила виставка дронів, що призвело до загибелі 12 людей і понад 100 поранених, повідомляє Al Jazeera.
Серед загиблих — 32-річна Валентина Савіцька, офіцерка прикордонної служби та мати двох дітей. Її чоловік Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій, розповів, що їхній 15-річний син Владислав вирішив піти до війська, а 11-річна донька Поліна досі проходить реабілітацію. "Мама — це безумовна любов, ніжність, підтримка. І [Поліна] вже розуміє, що все це втратила", — сказав Соловей.
Липень став найсмертоноснішим місяцем війни з травня 2022 року: Росія випустила 376 ракет, що є рекордом у порівнянні з 288 у березні та 192 у липні 2025 року. Окрім цього, було застосовано майже 5 тисяч дронів різної дальності та сотні керованих авіабомб, які руйнували будівлі на передовій. Внаслідок ударів люди не лише втрачають близьких, а й залишаються без житла. Так, 2 липня ракета вибухнула біля квартири Катерини Бабич у центрі Києва, зруйнувавши будинок, забравши життя 31 людини та поранивши понад 100.
Причини зростання атак і реакція
Експерти пов'язують зростання кількості атак із відмовою президента США Дональда Трампа постачати Україні перехоплювачі PAC 2 і PAC 3 для систем Patriot. За словами президента Володимира Зеленського, Київ має лише десяту частину необхідних ракет. "Якщо Вашингтон продасть нам 5% [своїх запасів ракет], ми переживемо зиму й врятуємо життя людей. Якщо 10% — знищимо всі російські балістичні ракети", — заявив Зеленський в інтерв'ю CNN 12 серпня.
Україна звертається до 40 країн із проханням передати перехоплювачі в обмін на майбутні поставки, однак, як зазначає генерал-лейтенант Ігор Романенко, питання не лише в ракетах, а й у підготовці екіпажів для Patriot, які були обіцяні, але досі не надійшли.
Наслідки для економіки та експорту
Російські удари спрямовані переважно по житлових районах і є відповіддю на атаки України по нафтопереробних заводах, складах і транспортних вузлах у Росії. Особливо постраждав головний порт Одеси, що майже паралізувало експорт зерна, олії та сталі. Водночас Україна завдала ударів по російських портах у Новоросійську та на Азовському морі. Аналітик Володимир Фесенко відзначає: "Росія має перевагу й використовує її цинічно, жорстоко. Це створює дисбаланс і віддаляє нас від реальних мирних переговорів".
"Ми, як чесна дружина, останні дізнаємося про зради чоловіка", — пожартував військовий Олег, який служить біля порту Одеси, коментуючи масштаби руйнувань.
Взаємна блокада експорту зерна, разом із посухами та спекою у Північній півкулі, призвела до зростання цін на пшеницю на 30% на початку серпня. Це особливо болісно для країн Близького Сходу, таких як Єгипет, Ліван і Судан, які не можуть швидко знайти альтернативні джерела постачання. Президент Росії Володимир Путін відхилив пропозицію Києва про мораторій на бойові дії в Чорному морі, а російські аграрії отримають компенсації та кредити для нового посівного сезону, повідомляє Al Jazeera.

