Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі зареєстрував і розпочав розгляд шести справ за заявами українських інкасаторів проти Угорщини. Як повідомили у пресслужбі «Ощадбанку», йдеться про обвинувачення у незаконному затриманні та катуваннях громадян України угорськими правоохоронцями.

Секретаріат ЄСПЛ підтвердив, що заявам, поданим 5 липня цього року, присвоєно офіційні номери. За словами представників банку, це критично важливий процесуальний крок, адже більшість звернень до ЄСПЛ відсіюються ще на етапі первинної перевірки через недотримання формальних вимог. Водночас аналогічна процедура очікується щодо сьомого заявника, чия справа базується на тих самих фактах. Секретаріат ЄСПЛ вже надіслав шістьом заявникам офіційні листи з підтвердженням наступних процесуальних етапів, зокрема наданням доступу до системи електронної комунікації eComms.

«Отримання офіційних листів від Секретаріату ЄСПЛ про реєстрацію заяв та надання доступу до системи електронної комунікації eComms є критично важливим процесуальним етапом», – йдеться у повідомленні банку.

У «Ощадбанку» вважають, що відкриття провадження свідчить про наявність обґрунтованої правової позиції та юридичної перспективи справи. Заяви стосуються грубих порушень прав українських громадян з боку угорських органів, зокрема статті 3 (заборона катувань) та статті 5 (право на свободу і особисту недоторканність) Європейської конвенції з прав людини. Наразі справа перебуває на початковій письмовій стадії.

Деталі справи

5 березня угорські правоохоронці затримали інкасаторів, які перевозили двома автомобілями «Ощадбанку» кошти (40 млн доларів і близько 35 млн євро) та золоті злитки з Відня до Києва за домовленістю з австрійським Райффайзен-Банком. За даними правоохоронців, окрім валюти, перевозили також 9 кілограмів золота. Через війну і закритий авіасполучення валюту доставляли наземним шляхом. З інкасаторами не було зв’язку кілька днів, а згодом з’ясувалося, що до них застосовували силу.

Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що перевіряють, чи не належать ці кошти «українській мафії», хоча австрійський банк підтверджував їх походження. Угорщина ухвалила закон і указ прем’єра, які легалізували вилучення коштів. Спочатку інкасаторів повернули в Україну вже наступного дня після затримання, а автомобілі – 12 березня. Кошти й цінності повернули лише через два місяці, у травні, після поразки Віктора Орбана на виборах, тоді ж були закриті й кримінальні справи проти українців щодо нібито відмивання грошей.

Лідер угорської партії «Тиса» Петер Мадьяр після перемоги на парламентських виборах заявив про намір ініціювати перевірку матеріалів слідства, на підставі яких уряд його попередника Віктора Орбана конфіскував кошти «Ощадбанку». Сам Орбан заперечує свою причетність до конфіскації.

Раніше видання FT повідомляло, що експрем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан міг особисто наказати затримати автомобіль «Ощадбанку». У країні також стартувала кампанія «Очищувальний вогонь», спрямована на ліквідацію політико-корупційної системи Орбана. Розслідування цієї справи може стати першим кримінальним провадженням, у межах якого Орбану офіційно висунуть обвинувачення.