Європейська комісія 6 жовтня опублікувала документ про майбутнє розширення ЄС — це перший крок до реального наближення членства України, а також сигнал про необхідність підготовки самого Євросоюзу до прийняття нових країн.
У пресрелізі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: «Коли країни-кандидати просуваються шляхом реформ, ЄС має бути готовий їх прийняти». Комісію також попросили запропонувати ідеї щодо майбутнього процесу розширення, щоб запобігти відкату від принципу верховенства права серед майбутніх членів.
Документ обсягом 25 сторінок — це перша спроба відповісти на ці питання та зробити розширення реалістичною перспективою, до якої мають готуватися всі 27 нинішніх членів ЄС. У жовтні до нього додадуться звіти про прогрес України та інших країн-кандидатів у виконанні реформ, а також конкретні дорожні карти для чотирьох найбільш підготовлених країн: Албанії, Молдови, Чорногорії та України. У цих дорожніх картах будуть визначені ключові етапи з датами, необхідні для завершення підготовки до членства.
Як повідомляє Єврокомісія, зосередження уваги саме на цих чотирьох країнах є важливим політичним сигналом. «Ці країни продемонстрували значний прогрес у готовності за останні роки», — сказала комісар з питань розширення Марта Кош на пресконференції. Для України це особливо важливо, оскільки темпи реформ останнім часом сповільнилися, а її розмір порівняно з іншими кандидатами створює додаткові виклики.
Фінансові та аграрні виклики
Фінансова підтримка України в ЄС стане безпрецедентною за масштабом. За словами високопосадовця ЄС, для Чорногорії витрати становлять лише один євро на людину на рік, тоді як Україна — «зовсім інший випадок». У наступному бюджеті ЄС на 2028–2034 роки на всі країни-кандидати передбачено 15 мільярдів євро, а для України — окремий резерв у 100 мільярдів євро на відбудову. Водночас Світовий банк ще у лютому 2026 року оцінив потреби України у $588 мільярдів.
Окрему увагу приділено сільському господарству. Через масштаб агросектору України Комісія пропонує «цільові механізми», які обмежать фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливих продуктів. Водночас, як уточнила Марта Кош, Єврокомісія пропонує спеціальні умови, які передбачають виключення української пшениці та зерна з аграрної політики ЄС навіть після повноправного членства України. Такі обмеження мають бути включені до спільної позиції ЄС під час переговорів про вступ, щоб захистити європейських фермерів.
За словами представників Комісії, ідея полягає також у тому, щоб допомогти Україні відновити доступ до своїх традиційних ринків у Північній Африці та на Близькому Сході, які стали менш досяжними через війну. У Брюсселі наголошують, що перенаправлення українського зерна виключно на європейський ринок може підірвати продовольчу безпеку імпортерів і навіть спричинити ризики масового голоду в цих регіонах.
«Наш бюджет ніколи не зможе компенсувати переваги, які має дуже конкурентоспроможний агросектор України», — зазначив один із високопосадовців ЄС.
У червні та липні Україна вже відкрила два з шести кластерів розширення ЄС, ще два можуть бути відкриті 13 жовтня, якщо буде ухвалено закон про захист прав угорськомовної меншини. Останні два кластери стосуються аграрної сфери та автотранспорту, де Україна має конкурентні переваги, що викликає занепокоєння у деяких країнах ЄС. Зокрема, такі країни, як Польща, висловлюють побоювання, що український аграрний експорт може серйозно вплинути на їхніх фермерів та внутрішній ринок.
Поступова інтеграція та політичні сигнали
Щоб зробити перспективу членства України більш прийнятною, Єврокомісія пропонує концепцію «поступової інтеграції» — країни-кандидати зможуть отримувати окремі переваги ще до повноправного вступу. Наприклад, Україна вже користується роумінгом ЄС та бере участь у програмі Erasmus. Комісія планує проаналізувати всі політики та програми ЄС, щоб визначити, які з них можна поступово відкривати для кандидатів.
Водночас у документі підкреслено: поступова інтеграція — це не альтернатива повноцінному членству. Також не пропонується обмеження права вето для нових членів, окрім добровільної відмови блокувати вступ інших країн із двосторонніх причин. Запровадження механізму обмеження права голосу можливе лише у разі порушення верховенства права.
Деякі інші ідеї, як-от спостерігачі в Європарламенті чи Комісії, не увійшли до документа. ЄС планує обговорити ці пропозиції на саміті 15 жовтня у Брюсселі, де очікується присутність президента Володимира Зеленського.
Процес приєднання України до ЄС раніше гальмувався через позицію Угорщини, однак після зміни влади в цій країні цього року переговори активізувалися. У Брюсселі визнають, що розмір України та воєнні обставини створюють особливі виклики для розширення, але Київ залишається серед чотирьох країн-лідерів, які отримають окрему дорожню карту для вступу.