Європейський Союз продовжив дію персональних санкцій проти Росії ще на три роки. Про це повідомив речник головування Ірландії в Раді ЄС, передає кореспондентка «Бабеля». Відповідна письмова процедура вже розпочата, а новий санкційний режим діятиме до 22 вересня 2029 року.

Обмеження застосовані проти осіб, відповідальних за дії, що загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Чинні обмежувальні заходи охоплюють понад 3 тисячі фізичних та юридичних осіб (раніше повідомлялося про майже 3 тисячі), і передбачають, зокрема, обмеження на пересування для фізичних осіб, заморожування активів, а також заборону надавати кошти чи інші економічні ресурси особам і організаціям, внесеним до санкційного списку. За словами ірландського головування, перехід на трирічний цикл замість попереднього шестимісячного посилює стабільність і передбачуваність санкційної системи ЄС. Досягти цього компромісу, як зазначають у Раді ЄС, було непросто, а нові внесення до списку наразі перебувають у процесі підготовки.

Рішення про продовження санкцій ухвалили після того, як країни ЄС не змогли вчасно домовитися про чергове продовження режиму: 14 вересня його дію тимчасово подовжили лише на сім днів, щоб дати державам додатковий час для переговорів. Остаточний компроміс досягли 21 вересня — тоді обговорювали варіант одночасного виключення двох бізнесменів зі списку та продовження санкцій на 36 місяців. Раніше санкції продовжували лише на пів року, а нинішнє рішення про трирічний термін стало наслідком саме цього компромісу, за яким Михайла Фрідмана та Алішера Усманова вилучили зі списків.

Водночас, як зазначає Євросоюз у пресрелізі, зі списку санкцій було виключено трьох осіб та одну компанію, а також ще трьох людей, які вже померли. Імена виключених офіційно не розголошуються. Джерела «Бабеля» в дипломатичних колах ЄС підтвердили, що серед осіб, яких вивели з-під санкцій, — російські бізнесмени Алішер Усманов і Михайло Фрідман. Саме через дискусії щодо їхнього виключення рішення про продовження санкцій затягнулося. Ким є третя особа, наразі невідомо, але повідомляється, що її виключення пов'язане з виграним судом. Зняття санкцій з Усманова ініціювала Словаччина, згодом її підтримала Франція, а виключення Фрідмана домагався Люксембург. Обидва бізнесмени перебували під санкціями ЄС із лютого 2022 року, і при внесенні їх до списку ЄС наголошував на тісних зв'язках Усманова з президентом Росії Володимиром Путіним.

За даними західних ЗМІ, Франція несподівано закликала виключити Усманова з санкційного списку з міркувань національної безпеки — ймовірно, у зв'язку з обміном полоненими між Францією та Азербайджаном. Люксембург наполягав на виключенні Фрідмана, який судиться з цією країною через заморожування активів. Це рішення викликало невдоволення багатьох країн ЄС, які вважають, що подібні винятки створюють небезпечний прецедент і послаблюють санкційний режим в інтересах окремих держав.

Латвія під час голосування утрималася, однак вирішила запровадити власні національні санкції проти Усманова та Фрідмана після того, як погодилася зняти своє вето щодо їхнього виключення з санкційного списку ЄС. Як уточнює Укрінформ, це не завадило продовженню санкцій щодо решти осіб та організацій у списку. Раніше латвійський прем'єр заявляв, що не може погодитися на компроміс, і доручив міністру закордонних справ провести додаткові переговори з Парижем і Брюсселем.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розкритикував рішення ЄС виключити Усманова і Фрідмана, назвавши його ганебним і невиправданим. За словами Сибіги, Москва сприйняла це як перемогу, що створює відчуття безкарності та розколу серед європейців. Він закликав країни ЄС запровадити власні національні санкції проти цих двох осіб. Президент України Володимир Зеленський також відреагував на рішення, підкресливши, що кожне ім'я у санкційному списку має свою причину і є наслідком дій, які сприяли початку та продовженню війни.

«ЄС виключив зі списку трьох людей та одну компанію, а також ще трьох померлих», — йдеться у пресрелізі Євросоюзу.

Після 24 лютого 2022 року ЄС суттєво розширив санкції проти Росії у відповідь на її військову агресію проти України. Метою цих заходів є обмеження здатності Росії вести війну шляхом послаблення її економічної бази, скорочення доходів від енергоресурсів, обмеження доступу до критичних технологій і ринків, а також завдання ударів по військово-промисловому комплексу РФ. До санкційного списку, зокрема, входять президент Росії Володимир Путін, міністр закордонних справ Сергій Лавров, депутати Держдуми, великі банки, енергетичні компанії та підприємства військово-промислового комплексу.

Європейська рада у червні 2026 року підтвердила незмінну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України. ЄС також наголосив, що продовжить всебічну політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку Україні і надалі посилюватиме тиск на Росію для припинення війни та досягнення миру.

Раніше ЄС неодноразово переглядав санкційний список, вносячи зміни відповідно до нових обставин.