У неділю, одразу після закриття виборчих дільниць на парламентських виборах у Росії, Україна здійснила одну з наймасштабніших атак дронами на Москву з початку повномасштабної війни.

За повідомленнями, велика нафтопереробна станція у столиці спалахнула, а з її труб здіймалися густі клуби диму. Мер міста Сергій Собянін назвав цю атаку «наймасовішою» для регіону — було збито понад 450 дронів.

Атаки відбулися невдовзі після заклику президента США Дональда Трампа до обох сторін припинити удари по енергетичній інфраструктурі. Проте, як зазначає Міжнародне енергетичне агентство (IEA), обидві країни продовжують завдавати ударів одна одній, і за останні 18 місяців інтенсивність атак суттєво зросла.

За даними IEA, з 32 основних російських нафтопереробних заводів лише п’ять уникли атак з початку війни, а деякі об’єкти зазнали ударів до 15 разів. Заводи, які залишилися неушкодженими, розташовані за межами досяжності українських дронів — у Східному Сибіру та на Далекому Сході, на відстані 3 500–6 500 км від кордону.

У вересні Україна підтвердила нові удари по двох російських нафтопереробних заводах у Уфі та Самарі, а також по складу і майданчику запуску дронів в Орловській області, де було пошкоджено п’ять пускових установок.

У результаті атак, за оцінкою Генерального штабу України, загальна потужність російської нафтопереробки знизилася на 45%. IEA повідомляє, що у червні обсяги переробки нафти впали до найнижчого рівня за понад 20 років і на 30% нижче, ніж рік тому. Виробництво бензину скоротилося на 20%, дизельного пального — майже на 30%.

Це призвело до дефіциту пального у 92% регіонів Росії, де близько двох третин областей запровадили обмеження на продаж пального. На заправках утворилися черги, які, за словами водіїв, тривали до 40 годин, а ціни на паливо зростають. Російський уряд був змушений обмежити експорт нафти, щоб забезпечити внутрішні потреби.

«Україна дедалі частіше застосовує кілька хвиль дронів проти окремих нафтопереробних заводів, намагаючись подолати захисні сітки та інші переважно пасивні засоби оборони», — йдеться у звіті IEA.

IEA також зазначає, що Україна цілеспрямовано атакує окремі вузли нафтопереробних заводів, щоб максимізувати ефект: зокрема, первинні установки перегонки сирої нафти та складніші вторинні агрегати, пошкодження яких може вивести їх з ладу на 6–8 місяців.

Росія реагує на кризу не лише раціонуванням пального, а й дозволом на виробництво пального нижчої якості — зокрема, бензину з підвищеним вмістом сірки, який не випускався з 2016 року.

За даними Washington Post, понад 20 ударів по російській нафтогазовій інфраструктурі у 2026 році завдали Москві збитків на понад 7 мільярдів доларів. За оцінкою Джона Лафа, керівника Центру нових євразійських стратегій, загальні втрати Росії можуть сягати 20 мільярдів доларів, хоча точну суму визначити складно.

Водночас, як показав аналіз Reuters у липні, доходи Росії від нафти й газу зросли на 60% порівняно з минулим роком через підвищення світових цін. Це створює складну ситуацію: з одного боку, удари по нафтопереробних заводах підривають економіку та викликають невдоволення населення, з іншого — високі ціни частково компенсують втрати.

Експерти зазначають, що головний ефект цієї стратегії — психологічний: війна стала відчутною для росіян, які раніше були від неї ізольовані, і змусила задуматися про стан оборони країни. Водночас Росія посилила власні авіаудари по Україні та фактично заблокувала роботу чорноморських портів, що є життєво важливими для української економіки.