Донбас, який десятиліттями був промисловим серцем України, нині лежить у руїнах через дії Росії — країни, яка довго експлуатувала його ресурси, а тепер знищує промислову спадщину регіону. Про це розповідає 24 Канал, аналізуючи історію становлення Донбасу та його сучасний стан.

Як європейські інвестиції та залізниці змінили Донбас

У XIX столітті українські степи перетворилися з аграрної периферії на індустріальний центр завдяки появі залізниць і притоку європейських інвестицій. Перші залізничні колії з’явилися на підросійській частині України у 1865 році — лінія Одеса–Балта дозволила швидко експортувати зерно до європейських портів. Київ, завдяки залізничному мосту через Дніпро, став важливим центром цукрової промисловості. На заході України залізниця інтегрувала Львів у ринок Австро-Угорщини, сприяючи розвитку нафтової промисловості та банківської справи.

Наймасштабніші зміни відбулися на сході. Донбас довго залишався малозаселеним степом, хоча геологи знали про його багаті поклади вугілля ще з XVIII століття. Прорив став можливим лише після приходу іноземного капіталу та будівництва залізниць. У 1869 році валлієць Джон Г'юз заснував металургійний завод на Кальміусі, навколо якого виросла Юзівка (нині Донецьк). У 1884 році Катерининська залізниця з'єднала донецьке вугілля з криворізькою рудою, створивши потужний металургійний кластер.

Донбас: європейський анклав і об’єкт імперського паразитизму

Як повідомляє 24 Канал, наприкінці XIX — на початку XX століття Донбас був «Руром Сходу», де понад 90% капіталу у металургії та вуглевидобутку належало іноземцям — бельгійцям, французам, британцям і німцям. Бельгійці будували скляні та хімічні заводи, французи вкладалися у сталеливарні підприємства, британці контролювали шахти. Донбаські міста вирізнялися іноземними консульствами, католицькими костелами та протестантськими кірхами.

Російська імперія, яка технологічно відставала, швидко стала залежною від донецького вугілля та металу. До 1900 року Донбас забезпечував понад 70% вугілля імперії та більшу частину чавуну і сталі. Імперія, а згодом і Радянський Союз, використовували ресурси регіону для власних потреб, не повертаючи інвестицій у розвиток місцевих громад.

«Регіон, який століття годував імперію своїм вугіллям і металом, нині став жертвою цієї ж імперії», — зазначає 24 Канал.

Сучасний стан: руїни замість індустріального дива

Після років війни та окупації, як підкреслює 24 Канал, від колишньої величі Донбасу залишилися лише апокаліптичні пейзажі. Найбільші металургійні комбінати, зокрема «Азовсталь» у Маріуполі, перетворені на купи мертвого металу та бетону внаслідок масованих бомбардувань. Залізничні вузли зруйновані ракетними ударами, а логістичні ланцюги, які будували понад століття, розірвані. Окупаційна влада не має ресурсів чи бажання відновлювати регіон, і поки Донбас залишається під контролем Росії, шансів на відродження немає.