У Республіці Корея завершили масштабну реформу військової контррозвідки: 31 липня припинило роботу Командування оборонної контррозвідки (DCC), яке майже півстоліття було єдиним міжвидовим органом із широкими розвідувальними та слідчими повноваженнями. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ).

На початку серпня функції ліквідованого DCC розподілили між кількома новими структурами. Як зазначають у СЗРУ, головна мета реформи — унеможливити використання спецслужб у політичних цілях і чітко розмежувати розвідувальні, контрольні та слідчі функції.

Основним спеціалізованим органом стала Головна дирекція військової контррозвідки (DCH), яка відповідатиме за збір і аналіз інформації про контррозвідувальні загрози, протидію іноземним спецслужбам, захист оборонних технологій та об'єктів оборонно-промислового комплексу, а також за кібербезпеку й контртероризм. DCH більше не має повноважень проводити повний цикл кримінальних розслідувань і підпорядковується напряму Міністерству національної оборони. Її очолив генерал-майор Пьон Му Сам, який раніше виконував обов'язки командувача DCC.

За внутрішню безпеку у збройних силах, централізовані перевірки та захист секретної інформації відповідатиме Група підтримки оборонної безпеки (DSSG). Водночас Південна Корея скасувала найбільш політично чутливі функції колишнього DCC — зокрема моніторинг настроїв військовослужбовців та збір особистої й репутаційної інформації про них.

Процесуальні дії у справах щодо шпигунства та розголошення військової таємниці здійснюватиме Слідча група з питань національної безпеки (NSIU) у складі слідчого управління Міноборони. Вона також отримала повноваження організовувати спільні розслідування в умовах воєнного стану. Координацію між новоствореними структурами здійснюватиме Група з питань координації безпекових розслідувань (SICB).

У СЗРУ вважають, що реформа навряд чи послабить контррозвідувальні можливості Південної Кореї. Країна переходить від моделі одного органу з широкими повноваженнями до системи внутрішніх стримувань і розподілу функцій. Очікується також зміна пріоритетів військової контррозвідки: менше уваги приділятимуть нагляду за настроями у війську, а більше — протидії промисловому шпигунству, захисту оборонних технологій та кіберінфраструктури.