Журналісти готували матеріал про закриття школи імені Героя України Степана Чубенка у Краматорську, проте зіткнулися з труднощами у комунікації з державними органами. Про це повідомила Анна Романенко на сайті 0629.com.ua.

Після першого дзвінка до департаменту освіти журналісти отримали усне пояснення, яке, за словами голови департаменту, не можна було використовувати як коментар. Їм запропонували звернутися з офіційним запитом до обласної військової адміністрації (ОВА). Після кількох переадресацій і тижня очікування відповідь була такою: «Ви звернулися не за адресою. Перенаправляємо ваш запит до розпорядника інформації – до департаменту освіти і у Краматорську міську раду». Відповіді від цих органів журналісти чекали ще другий тиждень.

За цей час мати Степана Чубенка, Сталіна Чубенко, яка працювала в цій школі вчителькою і була звільнена, вже отримала роз’яснення від департаменту освіти. Відповідь отримали й журналісти Суспільного. Авторка підкреслює, що така затримка у відповідях для регіональних медіа є проявом неповаги і марнотратством часу.

Щодо самої школи, її закриття відбулося законно через відсутність учнів, а ресурси вирішили об’єднати з іншим закладом. Проте журналістка звернулася до голови департаменту освіти Донецької ОВА Ігоря Гаєвого із питанням, які кроки влада планує для збереження пам’яті про Степана Чубенка. У відповідь вона почула:

«Всіх треба пам’ятати»

Цю фразу Анна Романенко назвала цинічною, адже, на її думку, вона використовується як привід не зберігати конкретні меморіальні знаки.

Батьки учнів самостійно подбали про долю меморіальної дошки: її евакуювали з Краматорська військові 3-го армійського корпусу, щоб уберегти від обстрілів, і тимчасово встановили на стадіоні «Авангард» у Рівному, де Степан Чубенко грав у футбол. За інформацією Рівненської обласної ради, меморіал повернуть до Краматорська після завершення бойових дій.

У департаменті освіти повідомили неофіційно, що школа припинила роботу, але юридично її статус зберігається. Авторка висловила сподівання, що після війни школа і меморіальна табличка повернуться до рідного міста Степана Чубенка.