Україна планує до 2026 року ухвалити власний закон про штучний інтелект, який враховуватиме як європейський досвід, так і специфічні безпекові та економічні потреби країни під час війни. Про це повідомляє офіційний сайт Верховної Ради України, де підбили перші підсумки роботи профільної робочої групи.

Майбутній закон має охопити весь життєвий цикл систем штучного інтелекту: від проєктування і навчання моделей до аудиту та виведення з експлуатації. Законодавці прагнуть чітко розмежувати відповідальність розробників і впроваджувачів, забезпечити прозорість алгоритмів і встановити юридичну відповідальність за інциденти, що можуть завдати шкоди людям або майну. Водночас автори документа планують зберегти баланс між безпекою та інноваціями через впровадження регуляторних пісочниць.

Заборонені практики використання ШІ

У першому розділі законопроєкту визначено основні принципи державного регулювання: верховенство права, людиноцентричність, прозорість, підзвітність і обов'язковий людський контроль. Окремо перелічені практики, які будуть під забороною:

  • маніпулятивний вплив на свідомість;
  • експлуатація вразливостей через вік, інвалідність чи соціально-економічний стан;
  • прогнозування злочинів лише на основі профілювання особи;
  • розпізнавання емоцій на робочих місцях та в освіті;
  • біометрична категоризація за чутливими ознаками;
  • дистанційна біометрична ідентифікація в реальному часі у громадських місцях (крім окремих випадків для безпеки та правопорядку).

Державний контроль і сфери відповідальності

Другий розділ документа визначає структуру державного нагляду. Кабінет Міністрів України формуватиме політику і затверджуватиме порядок перевірки універсальних моделей ШІ. Міністерство цифрової трансформації відповідатиме за національні стандарти, розвиток практик і міжнародну співпрацю. Спеціальний цифровий регулятор здійснюватиме ринковий нагляд за універсальними моделями, а профільні органи — за окремими галузями. Зокрема, Національний банк України контролюватиме фінансовий сектор, а НКЕК — електронні комунікації.

Особливості воєнного стану та високоризикові системи

Окрему увагу приділяють питанням безпеки й оборони, оскільки європейський AI Act не регулює військову сферу, яка для України є критично важливою під час війни. Триває робота над розділом про високоризикові системи, до яких планують віднести алгоритми біометричної ідентифікації, системи для управління критичною інфраструктурою, освіти, найму персоналу, правосуддя, а також ті, що обробляють екстрені виклики громадян і розподіляють пацієнтів по госпіталях.

"Своєчасне ухвалення закону дозволить синхронізувати українське правове поле із законодавством Європейського Союзу, відкриє IT-компаніям вихід на міжнародні ринки та закріпить статус України як одного з ключових центрів AI-трансформації."

Цю позицію підкреслюють автори законопроєкту, наголошуючи на важливості синхронізації з європейськими стандартами та підтримці інновацій навіть у складних умовах воєнного стану.