Політичний консультант і експерт із зовнішньої політики Гліб Остапенко в ефірі 24 Каналу заявив, що навіть активізація переговорів між США та Росією не створює передумов для швидкого досягнення угоди щодо завершення війни в Україні. На його думку, позиції України залишаються принциповими, а подальший розвиток подій визначатиметься ситуацією на фронті, станом російської економіки та здатністю Заходу посилити тиск на Кремль.
Остапенко зазначив, що перед візитом американських представників Віткоффа та Кушнера до Москви могли відбуватися контакти між США та Росією не лише щодо України, а й стосовно Ірану. За його словами, такі переговори часто охоплюють комплекс питань, де поступки в одному напрямку впливають на інші. "Це ж торги. Це не тільки Україна і Росія. Це комплекс питань, які взаємно впливають одне на одне, і позиція США щодо Ірану може вплинути на позицію Росії щодо України", – пояснив експерт.
Після переговорів у Москві американські посланці можуть привезти певні пропозиції до Києва, однак Остапенко переконаний, що є питання, щодо яких Україна не поступиться навіть під сильним зовнішнім тиском. Він наголосив, що навіть якби керівництво в Києві погодилося на поступки щодо Донецької області, це не означало б автоматичної передачі території: "Там наша земля полита кров'ю наших героїв, там укріплені фортифікації, і росіянам ще треба покласти дуже багато людей, щоб її захопити".
Відмова від Донеччини, за словами експерта, не зупинила б російську експансію, а навпаки – могла б підштовхнути Москву до нових територіальних вимог, зокрема щодо Запорізької області.
Перспективи переговорів і військової ситуації
Остапенко вважає, що після московських зустрічей можливий короткочасний сплеск дипломатичної активності, але ситуація швидко повернеться до нинішнього стану. Вашингтон, за його словами, паралельно розглядає питання санкцій проти Росії, однак навіть законопроєкт Грема – Блюменталя, який має підтримку в Сенаті, залишається предметом суперечок у Палаті представників. Президент США і без цього документа має широкі повноваження для запровадження обмежень, але остаточні рішення залежать також від ситуації навколо Ірану та внутрішньополітичної боротьби у США.
"Ми перебуваємо в такій каші хаосу: наміри щось вирішити є, але нічого не вирішується, бо в Москві говорять про одне, а в Києві – про інше", – підкреслив Остапенко.
За оцінкою експерта, Росія зберігає можливість поповнювати армію приховано, не оголошуючи повноцінної мобілізації. Найближчим часом Кремль може залучити ще близько 150–200 тисяч осіб, а в першій половині 2027 року – ще 180–200 тисяч. Остапенко вважає, що реальні передумови для змістовних переговорів можуть з'явитися не раніше весни 2027 року, якщо російська економіка зазнає значно сильнішого тиску, а черговий наступ на Донеччині провалиться. Ця оцінка збігається з нещодавньою заявою керівника ГУР Кирила Буданова.