В Україні система трансплантації органів стала більш структурованою, але для багатьох пацієнтів шлях до пересадки серця залишається тривалим і непередбачуваним. Про це розповів Сергій Мохнатий, кардіохірург і трансплантолог Центру кардіології та кардіохірургії МОЗ України, в інтерв’ю для РБК-Україна.

За словами Мохнатого, після ухвалення у 2018 році базового закону про трансплантацію і подальших змін, процес став чітко регламентованим: визначено, хто може бути донором, які критерії відбору, як організовується черга та розподіл органів. Зараз діє єдиний центр трансплант-координації, який веде реєстр пацієнтів і донорів, а також розподіляє органи згідно з класом екстреності та чергою клінік.

У Центрі кардіології та кардіохірургії програма трансплантації серця стартувала у 2021 році. За кілька років тут пересадили серце дев’ятьом пацієнтам. Держава з 2024 року компенсує лікарням вартість таких операцій у розмірі понад 2 млн грн, оскільки більшість пацієнтів не можуть оплатити трансплантацію самостійно.

Мохнатий підкреслює, що прискорити чергу неможливо: «Центри слідкують, щоб усе відбувалося відповідно до закону. Трансплант-координатор подає документи про стан пацієнта, його клас екстреності. Якщо стан погіршується, пацієнта можуть перевести у вищий клас, але позачергового отримання органа не буває». За його словами, найшвидший випадок очікування тривав три-чотири тижні, але іноді пацієнти чекають понад пів року.

«У процесі пересадки одного органа одночасно працює близько 20 людей. Це хірурги, анестезіологи, трансплант-координатори. Неможливо уявити, що такі операції можна проводити нелегально і щоб про це ніхто не знав», — зазначив Сергій Мохнатий.

Донором може стати людина, яка за життя надала згоду на вилучення органів, або ж після смерті рішення ухвалюють родичі. Заяву про згоду можна подати онлайн через сайт Українського центру трансплант-координації. Найчастіше донорами стають люди, які померли внаслідок ДТП або інсульту, коли мозок уже не функціонує, а інші органи збережені. Вік донорів зазвичай обмежується 70–75 роками через природне зниження функціонального резерву органів.

Мохнатий визнає, що не всі пацієнти встигають дочекатися пересадки. Особливо складна ситуація з дітьми — за весь час в Україні виконано лише 22 операції з пересадки серця дітям. Він навів приклад пацієнта, який понад 11 років лікувався і лише через місяць після внесення до списку отримав донорське серце.