Українські виробники оборонної техніки дедалі частіше надають своїм розробкам яскраві й запам’ятовувані назви, що стало предметом дослідження «Оборонки» спільно з державним кластером Brave1. Автори проаналізували 3773 найменування на Brave1Market, виокремивши 992 унікальні назви, щоб з’ясувати, як саме формується сучасний український військовий неймінг.

У світовій практиці назви зброї мають не лише естетичне, а й функціональне значення: вони підкреслюють характер техніки чи відсилають до національних традицій. Наприклад, у США кораблі часто називають на честь історичних постатей або міст, у Німеччині бронетехніка отримує імена хижаків («Тигр», «Пантера»), а у Великій Британії враховують історію та регіональні зв’язки. Україна ж поступово формує власний підхід, який після 2022 року став ще різноманітнішим.

Як змінювалися підходи до назв

До повномасштабного вторгнення виробники орієнтувалися не лише на українських військових, а й на іноземних замовників, тому часто використовували англомовні назви або технічні індекси, як-от Raybird / ACS-3 чи PD-2. Водночас існували й суто українські імена — «Лелека», «Вільха», «Козак», «Богдана». Після 2022 року акцент змістився: назва має бути простою, легкою для запам’ятовування і вимови, щоб не плутати десятки систем на полі бою. Зі зростанням конкуренції серед виробників назва стала частиною бренду, а короткі й промовисті слова — перевагою.

Найпопулярніші категорії назв

За даними дослідження, найбільшу групу (21,3%) становлять назви, пов’язані з тваринним світом. Особливо це помітно серед безпілотників («Сойка», «Пугач», «Шпак», «Лелека», «Кажан», «Сокіл», «Колібрі»), хоча навіть цей ресурс уже вичерпується через велику кількість нових дронів. У наземних роботизованих комплексах частка «тваринних» назв ще більша — понад 27%. Тут вибір імен часто відображає характер виробу: «Мураха» — про витривалість, «Кабан» — про міцність, «Терміт» — про наполегливу роботу.

Засоби радіоелектронної боротьби частіше отримують назви, пов’язані з природними явищами чи абстракціями: «Шквал», «Міраж», «Буревій», «Імла», «Заграва», «Купол», «Парасолька», «Каскад». Іноді трапляються й внутрішні жарти, як-от комплекс «Ліма», названий на честь столиці Перу, куди під час тривоги «вказують» навігаційні модулі.

Українська історія, міфологія і гумор

Окрему категорію становлять назви на честь українських діячів ХХ століття: тепловізійна камера «Лесь Курбас», перехоплювач «Зеров-8», FPV-дрон «Стус». Такі імена не лише ідентифікують техніку, а й нагадують про українців, яких переслідували радянські репресії. Деякі виробники, як Airlogix, створюють цілу міфологію: їхні системи GOR, Anubis і Seth-X названі на честь давньоєгипетських богів, що формує впізнавану лінійку бренду.

Поширеним явищем стали й жартівливі або побутові назви: «Батон», «Мангал», «Тетріс», «Валіза». Найвідомішим прикладом став P1-SUN від SkyFall, який у соцмережах отримав народну назву «Пісюн» — і саме вона стала впізнаванішою за офіційну. За словами представників Brave1, у підсумку «жарт працює, поки працює сама технологія», а військових передусім цікавлять характеристики, ціна та репутація виробника.

«Жодна креативна вигадка не врятує систему, якщо вона погано працює», — наголошують у Brave1.